Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сновига

Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) Насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНОВИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНОВИГА"
Гнівитися, -влюся, -вишся, гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився. Котл.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить. КС. 1894. IX. 442.
Повипорювати, -рюю, -єш, гл. Выпороть (во множ.).
Позав'язувати, -зую, -єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.
Приспільниця, -ці, ж. Масляница. Угор.
Розростатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розростися, -туся, -тешся, гл. Разрастаться, разрастись. Папороть розрослась купою. МВ.
Ряжанка, -ки, ж. Варенецъ, родъ простокваши. Канев. у. Чуб. VII. 4 38. Cм. гуслянка, пряжанка.
Спіліти, -лію, -єш, гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна. Черк. у.  
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Фірас, -са, м. = тартак. Гн. І. 24. Шух. І. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СНОВИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.