Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смутитися

Смутитися, -чу́ся, -тишся, гл. Печалиться. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Ном. № 5851. Чого тобі смутитись не знать чим? МВ. (О. 1862. III. 63).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМУТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМУТИТИСЯ"
Висіпатися, -паюся, -єшся, гл. — на кого. Наброситься на кого съ крикомъ, бранью. Вх. Лем. 398.
Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться. Кв.
Домовни́к, -ка, м. 1) = домівник. 2) = домовик. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе. ЗОЮР. II. 37.
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене. Гол. І. 275.
Запі́лля, -ля, с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте. Макс. (1849). 21.
Мачуше́нко, -ка, м. Сынъ мачехи, брать по отцу, но не по матери. Черк. у.
Назди́в нар. На удивленіе.
Проплисти, -ву, -веш, гл. 1) Проплыть. 2) Быстро пройти. Не счуєшся, як воно біжить, як ластівка пропливе. Кв.
Професор, -ра, м. Профессоръ. Дашкович швидко піднявся між професорами своїми лекціями. Левиц. Пов. 50.
Пхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. Стор. МПр. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМУТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.