Вибігати I, -гаю, -єш, гл.
1) Исходить, бѣгая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи.
2) Пробѣгать извѣстное время. Не багато він бігав, а рік вибігав вовком.
Дратли́вість, -вости, ж. Раздражительность.
Загля́нути Cм. заглядати.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Мене у тому війську ніхто не збиткував.
Камень, -ню, м. = камінь.
Нічліжанин, -на, м. Ночлежникъ.
Перешукувати, -кую, -єш, сов. в. перешука́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Переискивать, переискать наново.
2) Искать, разыскивать, переискивать, переискать. Перешукає, що єсть у возах.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. 2) = огріх. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ.
Темніський, -а, -е. = темнісінький.
