Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Гнилоїдник, -ка, м. = гнилоїд. Желех.
Згрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє. Грин. III. 488.
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.
Листопа́д, -ду, м. 1) Время опаденія листьевъ съ деревьевъ. На листопаді родивсь десь твій чоловік, що такий поганий. Лебед. у. 2) Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангелія 1144 г. Мць октябрь рекомий листопад. Срезневскій. Матеріалы для словаря др.-русск. языка. II. 23. То-же въ новой литературѣ: Левч., Опытъ р.-укр. слов.; Уманець, Словарь. Основа 1862, X. Такъ-же въ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Галичане употребляютъ это слово для обозначенія мѣсяца ноября. Желех.
Піддобрити, -ся. Cм. піддобрювати, -ся.
Полов'яний, -а, -е. Изъ мякины. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Постебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Зашагать. Постебнував він через хату. Св. Л. 203.
Прокляття, -тя, с. Проклятіе. К. Псал. 88. Байде мені латинське прокляття! К. ПС. 52. Нехай ляже прокляття на йому. Левиц. І. 527.
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ. К. ЧР. 339.
Сотворіння, -ня, с. Твореніе, существо. На землі, у землі, у морі.... і скрізь бачив усе, кожну людину, кожне найменче сотворінє. Гн. І. 83.
Нас спонсорують: