Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Аді́тетко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Додава́тися, -даю́ся, -єшся, сов. в. дода́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Прибавиться, приложиться. Лучче шукайте царства Божого, а се все додасться вам. Єв. Л. XII. 30.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Зжахну́тися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться. Ледве промовив писарь, зжахнувшись. Кв. II. 274.
Кпитися, кплю́ся, кпишся, гл. 1) Издѣваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. І. 314. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Н. п. 2) Жеманиться. Не кпш'я, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся. Мет.
Мамі́й, мій, м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. К. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш? Черк. у.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. Cм. помет.
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Тнути, тну, тнеш, гл. = тяти. Косарі тнуть. Грин. ІІІ. 366. Музика тне. Шевч. Тнуть косарі. Грин. III. 128.
Нас спонсорують: