Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
А́ґрис,-са, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Балабайка, -ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. І. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. балабаєчка.
Варакоба, -би, ж. Смута, мятежъ. Угор. Cм. ворохібня.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте. Ном. № 12085.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Кухоль, -хля, м. Глиняная, деревянная или металлическая кружка. Чуб. VII. 386. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Коло неї на лаві череп'яний кухоль з водою. Левиц. І. 75. Старі кухлі полив'яні, горілкою наливані. Щог. В. 4. Ум. кухлик, кухличок. Брагу кухликом тягли. Котл. Ен. На вікнах наставляно в кухликах квіток. Левиц. І. Та подай, Галю, та подай мені і кухличок, і відерце. Мет. 102.
Надпо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. надпоро́ти, -рю́, -реш, гл. Распарывать, распороть часть.
Переспати, -сплю́, -пиш, гл. 1) Проспать извѣстное время. От велика біда, що переспав козак одну ніч із ляхівкою. К. ЦН. 225. Зайшло ясне красне сонце нічку переспати. Млак. 88. 2) Сномъ избавиться отъ чего. Спи, сину, може переспиш (хворобу). Мир. ХРВ. 56.
Прокормити, -млю, -миш, гл. Прокормить.
Нас спонсорують: