Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Висихати, -хаю, -єш, сов. в. висхнути, и висохти, -хну, -неш, гл. Высыхать, высохнуть. Сохнуть наші яри, висихає наша вода. Левиц. І. 203. Кухоль ходить, переходить, так і висихає. Шевч. 125.
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
Заже́рти Cм. зажира́ти.
Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями. Г. Барв. 372.
Клінно нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно. Kolb. І. 226.
Кріпенький, -а, -е. Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138.
Падати, -даю, -єш, гл. 1) Падать. 2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Лукаш. Падають у скотини зуби. Грин. І. 16. 3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять. 4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав. Грин. І. 98. 5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати. Шевч. 6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. Ном.
Польце, -ця́, с. Ум. отъ поле.
Свинарик, -ка, м. Ум. отъ свинарь.  
Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Нас спонсорують: