Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Великодень, -дня, м. = великдень. Завтра пресвітле Христове воскресениє, день-Великодень. АД. І. 234.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Дніпро́ви́й, дніпря́нський, -а, -е. Днѣпровскій. К. Досв. 179. Ой ріки ви, каже, ріки низовиї, помошниці Дніпровиї. Мет. 380. Дніпрянські пороги.
Підохочувати, -чую, -єш, сов. в. підохо́тити, -чу, -тиш, гл. Придавать, придать охоты, желанія. Мене се підохотить. Г. Барв. 230. Мир. Пов. І. 146. Я ж його всяк було підохочую добре й вірно служити. Г. Барв. 245.
Подужати Cм. подужувати.
Позначати, -ча́ю, -єш, сов. в. позначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Обозначать, обозначить; намѣчать, намѣтить. Маркев. 121. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V. 796.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Прихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прихвати́тися, -чуся, -тишся, гл. Поспѣшно браться, взяться. Прихватюсь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15.
Управляти, -ляю, -єш, сов. в. управити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить, вдѣлать. Вподовж стіни управлена.... рулка. Мнж. 134. 2) Покончить, сдѣлать, убрать. Коситься легко.... за день і управили ті п'ятдесят, чи шо, десятин. Мнж. 127. 3)до чого, у що́. Обучать, обучить чему. Наші хлібороби не дуже квапляться дітей своїх у ремество вправляти. К. (О. 1861. І. 313).
Цмолити, -лю, -лиш, гл. = цмулити. Сим. 183.
Нас спонсорують: