Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Безмін, -на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. безмінчик. Ув. безмінище, безміняка.
Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Руc. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Н. п. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Н. п. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7)вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87. 8)ко́пу. Копнить. 9)межу. Проводить межу. Мнж. 26. 10)нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189. 11)присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110. 12)скирту. Метать скирду, стогъ. 13)хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145. 14)честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. 15)до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Н. п. 16)у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.
Котко, -ка, м. Котись. Продрав котко стелю. Грин. III. 492. За що його дурно бить? Котко буде молотить. Мил. 44.
Повиступати, -па́ю, -єш, гл. Выступить (во множествѣ, во многихъ мѣстахъ). На ногах і на руках повиступала од стужі кров. Шевч. 340.
Поколоситися, -шуся, -сишся, гл. Поколоситься. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась. Чуб. II. 7.
Сплавний, -а, -е. Судоходный, сплавный.
Стебнівка, -ки, ж. Строчка въ шитьѣ. Гайс. у. ходити стебнівкою.? Почав ходить «стебнівкою» взад і вперед по подвірї. Св. Л. 168.
Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Черн. г. Сябринний ліс.
Тамбурковий, -а, -е. Шитый на тамбурну. Тамбуркова робота. Шейк.
Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.
Нас спонсорують: