Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Зарахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Обсчитаться. 2) Углубиться въ счеты.
За́щіпка, -ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. Ум. за́щіпочка. Мил. 84. Защіпочка , хороша. КС. 1883. II. 291.
Крамний, -а, -е. Лавочный. Ми з Одаркою за нікольством не понапрядали на рушники та на хустки, то я оце крамне вам покупила. Г. Барв. 330. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. І. 245. крамна комо́ря. Лавка. Голота... давай коло крамних комір поратись! К. ЧР. 360., Ум. крамненький. Нагайка дротянка з кілка не вбуває, сорочка крамненька кров'ю закипає. Чуб. V. 494.
Кроквина, -ни, ж. Одно стропило. Волч. у.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Петрик, -ка, м. Улитка. Лохв. у.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою. Шух. І. 37.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.). Козелец. у.
Притоптувати, -тую, -єш, сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Шевч. 507. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. Чуб. V. 1154. 2) Придавливать, придавить, нажимать, надавливать, надавить. Чоловікам на лопату Бог сили наклав та ще й притоптав, а жінкам на вила та й то струсив. Ном. № 9165. Притоптувать тим ножем огник і примовлять тричі. Ком. II. 111.
Разком нар. 1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком. Чуб. V. 1112. 2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи. Левиц. Пов. 219.
Нас спонсорують: