Зві́ток, -тку, м. Пучекъ расчесаннаго льна.
Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто.
Ліс, -су, м. Лѣсъ. Кривого дерева в лісі найбільше. В ліс дров не возять. Ум. лісок, лісонько, лісочок. За темними лісоньками плаче дівка слізоньками. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Ув. ліси́ще. Ви, ліси-лісища, ви, бори-борища.
Нахоплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. нахопитися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) Подоспѣвать, подоспѣть. А тут день уже нахопляється, треба на панщину йти. На той саме час нахопився Чіпка.
2) Натыкаться, наткнуться, встрѣчаться, встрѣтиться. На їх розмову нахопилася з-за хати старенька жінка. Нахопився в лісі на вовків.
Поварка, -ки, ж. = полоник.
Поникати I, -ка́ю, -єш, гл. Послоняться, побродить туда и сюда. Поникав-поникав по двору і пішов собі.
Посплітатися, -та́юся, -єшся, гл. Сплестись, переплестись. Королів цвіт посплітався з крученими паничами.
Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Не стомились міцні крила у молодого орляти.
Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько.
Учкур, -ра, м. = очкур. У князя хверязя, а в нас і учкур.