Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орішанка

Орішанка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Уг. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІШАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІШАНКА"
Барвінковий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барвінку, сдѣланный изъ него. Вінок барвінковий. Гол. Од. 50.
Виявити, -ся. Cм. виявляти, -ся.
Кремпілець, -льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
Оливець, -вця́, м. Карандашъ. Нарисував я оливцем стяту козацьку чубату голову. К. ХП. 33.  
Патер, -ру, м. = патериця. Взяла ломаку... давай її баба тим патером почитати. Мнж. 140.
Підкучерок, -рка, м. Помощникъ кучера. Кучер Хома з підкучерком упорали коней. Черниг. у.
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).
Приповіданка, -ки, ж. = приповідка. Вх. Лем. 456.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. Н. П. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89.
Шмальнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ шмалити = смальнути. О жгучемъ, рѣзкомъ вѣтрѣ: дунуть, подуть. Шмальне на дворі, що й носа не витикай. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРІШАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.