Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже.
Грубия́нський, -а, -е. Грубый; грубіянскій. Грубиянський вираз.
Дога́н I, -ну, м. = Догана.
Загарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, гарцуя.
Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. На що люба любувала?
Перехотіти, -хо́чу, -чеш, гл. = перехтіти.
Посумнитися, мнюся, мни́шся, гл. Усумниться. Тільки прошу в тім не посумниться.
Проскакувати, -кую, -єш, сов. в. проско́чити, -чу, -чиш, гл. Проскакивать, проскочить. На селі стихло; хиба де стукне віконце або проскочить під ворітьми хисткий парубок. Як скочив — і проскочив тоті дві гори.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться.
Шепотинниця, -ці, ж.
1) Наушница.
2) Мелкая базарная торговка.
