Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напоумити

Напоу́мити Cм. напоумляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОУМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОУМИТИ"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
З'їдна́ти, -на́ю, -єш, гл. и пр. = з'єднати и пр.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Колосіти, -сію, -єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють. Г. Барв. 352.
Плигання, -ня, с. Прыганье.
Про́лісок, -ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. Стор. II. 118 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня. Къ ист. звук. III. 96.
Роззнавати, -наю, -єш, сов. в. розізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Мнж. 73. Роззнавай мене, роспитуй про мене, може таки про мене що небудь і добре почуєш. Кв. 1. 35. Куди до пекла мандрувати щоб розізнати, роспитати, бо в пекло стежки він не знав. Котл. Ен.
Сокирник, -ка, м. Плотникъ. Н. Вол. у.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? МВ. (О. 1862. III. 71). Нехай і так, нехай я гріх сподіяв. К. Іов. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОУМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.