Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оружно

Оружно нар. Съ оружіемъ. К. ЦН. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУЖНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУЖНО"
Відволожити, -ся. Cм. відволожувати, -ся.
Вузький, -а, -е. Узкій. Туди ввійти — широкі ворота, а відтіль — вузькі. Ном. № 7352., Ум. вузенький, вузесенький.
Дітолю́бний, -а, -е. Любящій дѣтей.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Зошмарити, -рю, -риш, гл. Сбросить, скинуть. Зошмар з воза сіно. Вх. Лем. 421.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.) Вх. Уг. 245.
Краєчок, -чка, м. Ум. отъ край.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Обскрібати, -бію, -єш, сов. в. обскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Оскребать, оскресть.
Худобний, -а, -е. 1) Относящійся къ имуществу, скоту; имущественный. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому. Гол. III. 41. 2) = худібний. 3) Бѣдный, убогій. Гн. І. 97. Глядай собі, милий, у чистім золоті, а мені дай покій худобній сироті. Гол. ІІІ. 393. Cм. худібний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУЖНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.