Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

об'їхати
обкаджувати
обкакати
обкакатися
обкаляти
обкалятися
обкапати
обкапувати
обквацятися
обквітчати
обкидати I
обкидати II
обкидатися
обкипати
обкисати
обкілювати
обкіски
обкіт
обклад
обкладати
обкладатися
обкладки
обкласти
обклеїти
обклеювати
обковувати
обколупати
обколупувати
обконати
обкопати
обкопувати
обкопуватися
обкорити
обкорувати
обкосити
обкоситися
обкотити
обкошувати
обкрадати
обкрутити
обкрутнути
обкручувати
обкручуватися
обкувати
обкурити
обкурювати
обкурюватися
обкусати
обкутати
обкутувати
обкушувати
облав
облава
облавок
облавом
облагодити
облагодитися
облада
обладувати
обладувати 2
облаз
облазити
облазнити
облак
обламати
облапати
облапування
облапувати
облатати
облатування
облатувати
облатуватися
облачок
облаяти
облаятися
облежати
облекшити
облесливий
облесливість
облесливо
облесний
облесник
облесність
облесно
облестити
облетіти
облечи
облещувати
обливальник
обливаний понеділок
обливання
обливати
обливатися
облигати
облигувати
облизати
облизень
облизування
облизувати
облизуватися
облинути
облипати
облити
облихословити
обличчя
облишити
облишитися
обліг
обліжний
обліжок
облізковий
облізок
облізти
облій
облікувати
облімок
обліпити
обліплювання
обліплювати
облітати
Галаджовий, -а, -е. ? Спідниця така, як ганчірка, а корсет новий галаджовий. Г. Барв. 113.
Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Ном. № 14155. Варево гниє. Чуб. І. 10. Хата пусткою гниє. Шевч. 401. Гниє в неволі, у кайданах. Шевч. 606.
Голомозько, -ка, м. Плѣшивецъ, лысый человѣкъ. Ном. № 6156.
Мітла́, -ли, ж. 1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. Чуб. V. 26. 2) Комета. Мнж. 148. 8) Раст. = мітлиця ж. Вх. Пч. І. 8.
Наві́длі, наві́длів, наві́дліг, нар. Наотмашь. X. С. VII. 451.  
Позамазувати, -зую, -єш, гл. Замазать (во множествѣ).
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Рудч. Ск. II. 22. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте. Рудч. Ск. І. 4.
Прохворіти, -рію, -єш, гл. Проболѣть.
Храпа, -пи, ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати. Н. Вол. у.
Хребет, -бта, м. 1) Хребетъ, спина. Мил. М. 39. Досиділась що й сорочки на хребті нема ні в неї, ні в чоловіка. Рудч. Ск. І. 177. на хребті́ мати що. Имѣть на себѣ какую либо одежду. А їх матуся вже й сорочку пропила, на хребті тільки спідниця да юпчина. Г. Барв. 483. на хребет заробити що. Заработать себѣ на одежду. Тепер я хоч трохи людям пороблю, хоч на хребет зароблю яку шустелину, хоч буде в чому емірати. Г. Барв. 269. з хребта знімати що. Снимать одежду съ кого. Давай з її хребта усю шусте — лину здіймати: і се, каже, наше, і се наше. Г. Барв. 369. 2) Тупой край пилы. Шух. І. 175.
Нас спонсорують: