Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

об'їхати
обкаджувати
обкакати
обкакатися
обкаляти
обкалятися
обкапати
обкапувати
обквацятися
обквітчати
обкидати I
обкидати II
обкидатися
обкипати
обкисати
обкілювати
обкіски
обкіт
обклад
обкладати
обкладатися
обкладки
обкласти
обклеїти
обклеювати
обковувати
обколупати
обколупувати
обконати
обкопати
обкопувати
обкопуватися
обкорити
обкорувати
обкосити
обкоситися
обкотити
обкошувати
обкрадати
обкрутити
обкрутнути
обкручувати
обкручуватися
обкувати
обкурити
обкурювати
обкурюватися
обкусати
обкутати
обкутувати
обкушувати
облав
облава
облавок
облавом
облагодити
облагодитися
облада
обладувати
обладувати 2
облаз
облазити
облазнити
облак
обламати
облапати
облапування
облапувати
облатати
облатування
облатувати
облатуватися
облачок
облаяти
облаятися
облежати
облекшити
облесливий
облесливість
облесливо
облесний
облесник
облесність
облесно
облестити
облетіти
облечи
облещувати
обливальник
обливаний понеділок
обливання
обливати
обливатися
облигати
облигувати
облизати
облизень
облизування
облизувати
облизуватися
облинути
облипати
облити
облихословити
обличчя
облишити
облишитися
обліг
обліжний
обліжок
облізковий
облізок
облізти
облій
облікувати
облімок
обліпити
обліплювання
обліплювати
облітати
Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. Котл. Ен. 2) Способный чоловѣкъ.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Йолом, -ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ. Вас. 156.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Перелюбник, -ка, м. Прелюбодѣй, блудникъ. Писав я до вас ув одному листі, щоб ви не мішались із перелюбниками. Коринѳ. І. V. 9.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Рочитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Давать обѣтъ. Не рочися, бо гріх буде. Шишацкій.
Русак, -ка, м. Крупная порода сельдей. Херс. г.
Скупити 2, -плю́, -пиш, гл. 1) Cм. скупати. 2) Cм. скуповувати. 3) = скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку. Ном. № 4671.
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.
Нас спонсорують: