Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облітку
облічити
облічитися
облога
облоговий
облогувати
обложенець
обложити
обложитися
облоки
обломити
обломитися
облопатися
облуд
облуда
облудка
облудний
облудник
облудниця
облудність
облудно
облузати
облук
облупати
облупити
облуплений
облуплювати
облуплюватися
облупувати
облупуватися
облюбити
облюдніти
облягати
обляги
облягма
облягти
облягтися
облямівка
облямка
облямовувати
облямуватися
обляпати
обляпувати
обляпуватися
обляскати
облячи
обляшити
обляшувати
обляшуватися
обмазати
обмазувати
обмазуватися
обмаїти
обмакогонити
обмакотижити
обмакотирити
обмалкувато
обмаль
обмальовувати
обмальовуватися
обмана
обманити
обманний
обманник
обманниця
обманювати
обмарити
обмаслити
обмастити
обмах
обмахало
обмахлярувати
обмахнути
обмахорити
обмахувати
обмахуватися
обмацати
обмацки
обмацування
обмацувати
обмацуватися
обмащувати
обмаювати
обмежити
обмежувати
обмерзати
обмерлий
обмертвіти
обмерти
обмести
обметиця
обмивання
обмивати
обмиватися
обмила
обмилитися
обмилятися
обминати
обминувати
обминути
обминутися
обмислити
обмити
обмитити
обмівний
обмівник
обмівниця
обміжний
обміжок
обміна
обмінити
обмінок
обмінювати
обмінюватися
обміняння
обміняти
обмірання
обмірати
обмірковувати
обміркуватися
Валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Колодязь, -зя, м. Колодецъ. В яру бачила вона колодязі з високими журавлями. Левиц. І. 514.
Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Нама́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. намасти́тися, -щу́ся, -стишся, гл. 1) Намасливаться, намаслиться. Так мало масла, що й не намастилися млинці. 2) Намазываться, намазаться. Намастився дяк оливою.
Обманювати, -нюю, -єш, сов. в. обманити, -ню́, -ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Ном. № 10595. Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня. Котл. Н. П. 355.
Обшарпати, -паю, -єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. І. 133. Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. І. 204.
Подужувати, -жую, -єш, сов. в. подужати, -жаю, -єш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Він був самий плохий і нікого не подужав. Рудч. Ск. І. 21. Насилу десять чоловіка його подужали. Стор. МПр. 84. 2) Быть въ силахъ, смочь. Як то ми вдвох подужали вкласти в копи стільки горілки? Левиц. І. 155. Багато дуже, дак я не подужав забрать усіх. Чуб. II. 506.
Позанедбовувати, -вую, -єш, гл. Оставить безъ вниманія (многихъ), пренебречь (многимъ). Старосвітські звичаї позанедбовували. К. (О. 1861. VI. 31).
Псярка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Зн. 458.
Нас спонсорують: