Бламанка, -ки, ж. = ласощі. Аби думки не мучили, а без бламанки (без ласощів) засну.
Висинити Cм. висинювати.
Заколиха́ти, -ся. Cм. заколи́хувати, -ся.
Знаменитий, -а, -е. = знакомитий. Миколай імня знамените.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив.
2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону.
3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою.
Приткати Cм. і. притикати.
Слабкий, -а, -е. 1) Слабый, свободный, не тѣсный. 2) Слабый, не умѣющій сдержаться. От брат його чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. 3) — на уто́ри. Не сдерживающій вѣтровъ. Ум. слабкенький.
Уплав нар. = уплинь. Уплав за водою.
Хилятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться, шататься. Вітер повіває — сосна ся хиляє. Яка ти бліда, аж страшка і хиляєшся. Хилялись, як п'яна. 2) Наклоняться. Як візьмеш хиляться, то аж спина болить. З) Шататься, слоняться. А жіночка московкою всюди хиляєтьвя — і по жидах, і по панах.... боса. Проміж оселею хилявся, тини переступав, ховався.