Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облітку
облічити
облічитися
облога
облоговий
облогувати
обложенець
обложити
обложитися
облоки
обломити
обломитися
облопатися
облуд
облуда
облудка
облудний
облудник
облудниця
облудність
облудно
облузати
облук
облупати
облупити
облуплений
облуплювати
облуплюватися
облупувати
облупуватися
облюбити
облюдніти
облягати
обляги
облягма
облягти
облягтися
облямівка
облямка
облямовувати
облямуватися
обляпати
обляпувати
обляпуватися
обляскати
облячи
обляшити
обляшувати
обляшуватися
обмазати
обмазувати
обмазуватися
обмаїти
обмакогонити
обмакотижити
обмакотирити
обмалкувато
обмаль
обмальовувати
обмальовуватися
обмана
обманити
обманний
обманник
обманниця
обманювати
обмарити
обмаслити
обмастити
обмах
обмахало
обмахлярувати
обмахнути
обмахорити
обмахувати
обмахуватися
обмацати
обмацки
обмацування
обмацувати
обмацуватися
обмащувати
обмаювати
обмежити
обмежувати
обмерзати
обмерлий
обмертвіти
обмерти
обмести
обметиця
обмивання
обмивати
обмиватися
обмила
обмилитися
обмилятися
обминати
обминувати
обминути
обминутися
обмислити
обмити
обмитити
обмівний
обмівник
обмівниця
обміжний
обміжок
обміна
обмінити
обмінок
обмінювати
обмінюватися
обміняння
обміняти
обмірання
обмірати
обмірковувати
обміркуватися
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Заро́стка, -ки, ж.? Ум. заро́сточка. Тепер же я заросточка, не бачила ні виросточка. Чуб. V. 1116.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Кавалерія, -рії, ж. 1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще. Стор. 2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію. Стор.
Клюшник, -ка, м. 1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. К. ЧР. 6. Лях-Бутурлак клюшник галерський. АД. І. 210. 2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра. 3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.
Паль, -лю, м. см. сапіна. Шух. І. 176.
Передощитися, -щи́ться, гл. безл. Миновать дождливой погодѣ. Бог дасть, передощиться й буде ясно. Зміев. у.
Шістерняк, -ка, м. Раст. Hordeum hexastichon. Вх. Пч. II. 32.
Щасний, -а, -е. = щасливий. Не родись красна, та родися щасна. Ном. № 1674. Нехай Бог дав тобі тепер щасну годину. Г. Барв. 181. Ой рятуй нас, милий Боже, посилай нам щасну долю! К. Псал. 270.
Нас спонсорують: