Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окопуватися
окоренитися
окоренок
окорм
окостуватий
окостяк
окотитися
окошитися
окравка
окрадати
окраєць
окрайка
окрайчик
окраса
окрасити
ократитися
окрашати
окрашатися
окремезніти
окреслити
окресляти
окривання
окривати
окриватися
окривджати
окривіти
окрик
окрикати
окрилатіти
окрити
окрівавити
окрім
окрімний
окрімність
окрімно
окріп
окріп'я
окріяти
окром
окроме
окромішний
окромішно
окромний
окропити
окропляти
округ
округа
округи
округлий
округлити
округлість
округло
округлянка
округляти
окружати
окружки
окружляти
окружність
окрутасом
окрутити
окрутнути
окручувати
окручуватися
окрушка
оксамит
оксамитка
оксамитний
оксамитовий
окселентувати
окублитися
окублюватися
окувати
окукобити
окукобитися
окульбачити
окуляри
окулясом
окунь
окуп
окупати
окупатися
окупити
окупний
окур
окурити
окутати
окути
окутий
окучити
окучка
оладка
оладок
олгати
оле!
оледащіти
оледиця
олейкарь
олейник
оленець
оленина
олениця
оленка
оленок
олень
оленя
олжа
олживий
олива
оливець
оливка
оливний
оливо
олив'яний
олив'янка
олій
олійний
олійник
олійниківна
олійниця
олійниченко
Вигладжуватися, -джуюся, -єжся, сов. в. вигладитися, -джуся, -дишся, гл. Сдѣлаться полнымъ, жирнымъ, пополнѣть. Вигладилися бики. Вх. Лем. 397.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко. Аф. 394.
Ло́вний, -а, -е. = лівний. Харьк.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Оги́діти, -дію, -єш, гл. = Оги́днути.
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Перестановити Cм. перестановляти.
Прягти, -жу, -жеш, гл. 1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. І. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453. 2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу. Черк. у. 3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї. АД. І. 289.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402.
Убезпечатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. убезпечитися, -чуся, -чишся, гл. Довѣряться, довѣриться, положиться на что. Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі? Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик. К. ДС. 4.
Нас спонсорують: