Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оплутувати
оповесні
оповивати
оповіданка
оповідання
оповідати
оповідач
оповідка
оповідувати
оповідь
оповістити
оповістка
оповістник
оповісточка
оповість
оповіщати
оповіщатися
опоганити
опоганювати
опоганюватися
оподаль
опоживити
опоживляти
ополи
ополистий
оположитися
ополок
ополоник
ополонити
ополоничок
ополоти
ополудень
ополювати
опона
опонець
опороситися
опороти
опоряджати
опочивати
опочивка
опочинок
опочити
оправа
оправдати
оправдити
оправдовувати
оправдовуватися
оправити
оправляти
оправлятися
оправний
опраний
опранцюватіти
опрацювати
опреділяти
оприкривий
оприкритися
оприни
оприск
оприскливий
оприскливо
опришкуватий
опришок
опріч
опрічний
опроваджати
опростати
опростатися
опроче
опрошкувати
опрощення
опруг
опряга
опрягтися
опрядати
опрятати
оптека
оптекарь
опугатися
опуд
опудало
опудитися
опук
опука
опукий
опуклий
опукуватий
опупок
опускання
опускати
опускатися
опуст
опустіти
опух
опухати
опухлий
опухнути
опухти
опуцьки
опучка
опуша
опушка
оп'янити
оп'яніти
оп'янчитися
оп'яняти
оп'янятися
оп'ятеричитися
оп'ять
ораз
оранда
орандарка
орандарство
орандарський
орандарь
орандарювати
ораниця
оранка
орання
орап
Барложитися, -жуся, -жишся, гл. Валяться въ грязи. Барложиться, як свиня в солоді. Ном. № 12267. До колодязя погано й доступиться: не висихає ніколи, а свині й барложаться. Богод. у.
Вирятуватися, -туюся, -єшся, гл. Спастись, избавиться отъ бѣды, выйти изъ затрудненій. Рудч. Ск. II. 114.
Гарбачій, -чія, м. Рабочій изъ артели пастуховъ овецъ, завѣдывающій гарбою съ припасами, — исполняющій обязанности эконома и повара. О. 1862. V. Кух. 37.
Гоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Залѣчиваться, заживать. Як був порізав пальці, а вже гояться. 2) Лѣчиться (отъ раны).
Капкач, -ча, м. Деревянная крышка къ котлу. О. 1862. V. Кухар. 38.
Клейнити, -ню́, -ни́ш, гл. Клеймить, налагать клеймо, тавро. Клейнити вівці. Щепи у мене клейнеті, — от я й пізнав, хто вкрав у мене п'ять щеп. Волч. у.
Низов'я, -в'я́, с. Низовье. Ой попливли наші славні запорожці та по-над низов'ями широкими та глибокими, та по-над лиманами. Н. п.
Новина, -ни, ж. 1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. ЗОЮР. І. 217. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. Гол. І. 79. 3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. І. 144. Да башт, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. Мет. 165. 4) Новое платье. Ном. № 4912. 5) Новый хлѣбъ, повыл овощи, новая пиша въ данномъ году. Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. МВ. (О. 1862. І. 74). Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Св. Л. 21. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Конст. у. Ум. новинка.
Частуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Угощаться, попивать. Сидять пани рядами, частуються медами. Чуб. V. 978. Прийняли його за гостя, почали частуватись. Г. Барв. 198.  
Шпіклір, -ра, м. = шпихлір. Винниц. у.
Нас спонсорують: