Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оплутувати
оповесні
оповивати
оповіданка
оповідання
оповідати
оповідач
оповідка
оповідувати
оповідь
оповістити
оповістка
оповістник
оповісточка
оповість
оповіщати
оповіщатися
опоганити
опоганювати
опоганюватися
оподаль
опоживити
опоживляти
ополи
ополистий
оположитися
ополок
ополоник
ополонити
ополоничок
ополоти
ополудень
ополювати
опона
опонець
опороситися
опороти
опоряджати
опочивати
опочивка
опочинок
опочити
оправа
оправдати
оправдити
оправдовувати
оправдовуватися
оправити
оправляти
оправлятися
оправний
опраний
опранцюватіти
опрацювати
опреділяти
оприкривий
оприкритися
оприни
оприск
оприскливий
оприскливо
опришкуватий
опришок
опріч
опрічний
опроваджати
опростати
опростатися
опроче
опрошкувати
опрощення
опруг
опряга
опрягтися
опрядати
опрятати
оптека
оптекарь
опугатися
опуд
опудало
опудитися
опук
опука
опукий
опуклий
опукуватий
опупок
опускання
опускати
опускатися
опуст
опустіти
опух
опухати
опухлий
опухнути
опухти
опуцьки
опучка
опуша
опушка
оп'янити
оп'яніти
оп'янчитися
оп'яняти
оп'янятися
оп'ятеричитися
оп'ять
ораз
оранда
орандарка
орандарство
орандарський
орандарь
орандарювати
ораниця
оранка
орання
орап
Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Чуб. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Кв. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Чуб. V. 211. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким. Шевч. 75.
Бобруниця, -ці, ж. Насѣк. = сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Борщичок, -чку, м. Ум. отъ борщ.
Галасувати, -сую, -єш, гл. Драть гордо, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, пороспускавши коси, росхрістані і без свиток.... галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52.
З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Ном. № 7307. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Ном. № 27. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Ном. № 340. Показав з-на аршин від землі. Св. Л. 122. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Н. п. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Оженився з Палажчиною дочкою. Левиц. І. ПЙО. І. 366. 2) Изъ. Вийшов з води. Єв. Мр. І. 10. Дощ ллє, як з бочки. Ном. № 574. Не роби з губи халяви. Ном. № 6867. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Ном. № 1263. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. КС. 1883. XI. 499. 3-межи всіх найкраща. Св. Л. 205. Кукуруза з жовта-зелена. Св. Л. 138. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ном. № 1710. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Аж страшна стала з плачу. Г. Барв. 114. Дякуєм тобі з душі! Г. Барв. 420. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. Ном. № 1059. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! МВ. (О. 1862. III. 35). 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Котл. Ен. II. 23. Не з Микити кпити. Ном. № 12659. З другого ся насміває, а за себе забуває. Ном. № 12686. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Ном. 12687. Не смійся, Іванку, з мойого припадку. Ном. № 12693.
Ми́лька, -ки, ж. Ум. отъ ми́ля.
Мурма́ньчий, -а, -е. = муравиний. Вх. Уг. 253. Мурманьча громадка. = мурашник. Вх. Уг. 253.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.  
Посипонути, -ну́, -не́ш, гл. Сыпнуть. Він як посипоне просом — і його засипав. Рудч. Ск. І. 38.
Спохватитися, -чуся, -тишся, гл. Схватиться, вскочить. Ой пойду я на Вкраїну иншої шукати! Мила спохватилася, у ноги вклонилася. Чуб. V. 791.
Нас спонсорують: