Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оплутувати
оповесні
оповивати
оповіданка
оповідання
оповідати
оповідач
оповідка
оповідувати
оповідь
оповістити
оповістка
оповістник
оповісточка
оповість
оповіщати
оповіщатися
опоганити
опоганювати
опоганюватися
оподаль
опоживити
опоживляти
ополи
ополистий
оположитися
ополок
ополоник
ополонити
ополоничок
ополоти
ополудень
ополювати
опона
опонець
опороситися
опороти
опоряджати
опочивати
опочивка
опочинок
опочити
оправа
оправдати
оправдити
оправдовувати
оправдовуватися
оправити
оправляти
оправлятися
оправний
опраний
опранцюватіти
опрацювати
опреділяти
оприкривий
оприкритися
оприни
оприск
оприскливий
оприскливо
опришкуватий
опришок
опріч
опрічний
опроваджати
опростати
опростатися
опроче
опрошкувати
опрощення
опруг
опряга
опрягтися
опрядати
опрятати
оптека
оптекарь
опугатися
опуд
опудало
опудитися
опук
опука
опукий
опуклий
опукуватий
опупок
опускання
опускати
опускатися
опуст
опустіти
опух
опухати
опухлий
опухнути
опухти
опуцьки
опучка
опуша
опушка
оп'янити
оп'яніти
оп'янчитися
оп'яняти
оп'янятися
оп'ятеричитися
оп'ять
ораз
оранда
орандарка
орандарство
орандарський
орандарь
орандарювати
ораниця
оранка
орання
орап
Борошнити, -ню́, -ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Вироблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виробитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Выдѣлываться, выдѣлаться. 2) Вырабатываться, выработаться; обрабатываться, обработаться. 3) Истощаться, обезсилѣть отъ работы. Виробився чоловік. Зміев. у.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс. Камен. у.
Роспатлати, -ся. Cм. роспатлувати, -ся.
Ростріскатися, -каюся, -єшся, гл. Растрескаться, расколоться. Той гніздюк так і росплився по черіні і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака. 2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Лебед. у. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Троєзілля, -ля, с. раст. Trifolim pratense. Котрий мені троєзілля достане, той зо мною до шлюбу стане. Н. п.
Черепок, -нка, м. 1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена. Ном. № 12183. 2) Черепъ человѣка. Конст. у. Ум. черепо́чок. Чуб. V. 1123.
Ширяти, -ряю, -єш, гл. 1) Парить, рѣять. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. 9. 2) Тыкать, пырять. А він ширяє ціпком по дверіх, — сліпий, бач, то й пробує поперед себе. Новомоск. у.
Нас спонсорують: