Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орія

Орія, -рії, ж. Родъ рыболовной сѣти, забрасываемой съ лодки и вытягиваемой въ нее же. Браун. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІЯ"
Ворочання, -ня, с. Переворачиваніе.
Дошкульни́й 2, -а́, -е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.
Понасовувати, -вую, -єш, гл. = понасувати.
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Сунка, -ки, ж. Сумка. Старецької сунки нігди не наповниш. Ном. № 4655.
Труськом нар. Рысцой. Кінь біжить труськом. Шейк.
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і. 2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Ном. № 7331. Куций німець узлуватий. Шевч. 213.
Уліжний, -а, -е. Удобный для лежанія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.