Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

однослов
однословний
однословно
одностайне
одностайний
одностайність
одностайно
односталь
одностеблий
одностеблиця
односум
односумний
односумство
одноцальний
одночасний
одночасник
одночасно
однояй
одо..
одолівати
одомаш
одоробало
одоробло
одп..
одр..
одробина
одружити
одружувати
одружуватися
одряпати
одряпувати
одс..
одсіч
одт..
оду..
одубеніти
одубитися
одубіти
одуван
одуд
одудиця
одудкуватий
одужання
одужати
одужувати
одукований
одуматися
одур
одурити
одуріти
одутий
одх..
одц..
одч..
одш..
одщ..
одягало
одягання
одягати
одягатися
одягненький
одягний
одягнути
одягнутися
одягти
ож
оже
ожеледа
ожеледець
ожеледиця
ожелест
ожелизь
оженений
оженити
оженитися
оженіння
оженічко
оженяний
ожеребитися
ожеред
оживити
оживити 2
оживитися
оживляти
оживлятися
ожина
ожинний
ожиновий
ожинонька
ожирати
ожити
ожльоди
ожог
озадок
озварь
озвати
озвіз
озвіритися
озде
оздоба
оздобити
оздобний
оздобність
оздоровити
оздоровіти
оздоровління
оздоровляти
оздоровлятися
озерет
озеречко
озерниця
озеро
озерявина
озивати
озиватися
озизти
озимий
озимина
озимки
озимній
Дебеленькува́тий, -а, -е. Толстенькій, плотненькій.
Демнати, -наю, -єш, гл. Приглашать къ угощенію. Брат та ватажки парубки гостеньків усе демнають. Федьк. Пов.
Дозво́лити Cм. Дозволя́ти.
Допа́рок, -рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. допа́рочок.
Мекеке́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ: «мекеке», блеять. Дружко аж охрип мекекекаючи. Кв. 16.
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Пообмуровувати, -вую, -єш, гл. Обнести каменными, кирпичными стѣнами. І двір, і сад пообмуровував. Славяносерб. у.
Посилати, -ла́ю, -єш, гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл. 1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Чуб. V. 377. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Чуб. І. 249. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. Пошли, Боже, з неба чого нам треба. Ном. № 147. 2) Двигать, двинуть (рукою, ногою). Став він крадькома до хліба руку посилати. Мир. ХРВ. 33. Посилає вперед нога за ногою. Мир. ХРВ. 30. 3)поклон. Кланяться, поклониться. У світлицю ввійшов, — низький поклон послав. АД. II. 5.
Пронести, -ся. Cм. проносити, -ся.
Уквітчувати, -чую, -єш, сов. в. уквітчати, -чаю, -єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила. Шевч. 195.
Нас спонсорують: