Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

однослов
однословний
однословно
одностайне
одностайний
одностайність
одностайно
односталь
одностеблий
одностеблиця
односум
односумний
односумство
одноцальний
одночасний
одночасник
одночасно
однояй
одо..
одолівати
одомаш
одоробало
одоробло
одп..
одр..
одробина
одружити
одружувати
одружуватися
одряпати
одряпувати
одс..
одсіч
одт..
оду..
одубеніти
одубитися
одубіти
одуван
одуд
одудиця
одудкуватий
одужання
одужати
одужувати
одукований
одуматися
одур
одурити
одуріти
одутий
одх..
одц..
одч..
одш..
одщ..
одягало
одягання
одягати
одягатися
одягненький
одягний
одягнути
одягнутися
одягти
ож
оже
ожеледа
ожеледець
ожеледиця
ожелест
ожелизь
оженений
оженити
оженитися
оженіння
оженічко
оженяний
ожеребитися
ожеред
оживити
оживити 2
оживитися
оживляти
оживлятися
ожина
ожинний
ожиновий
ожинонька
ожирати
ожити
ожльоди
ожог
озадок
озварь
озвати
озвіз
озвіритися
озде
оздоба
оздобити
оздобний
оздобність
оздоровити
оздоровіти
оздоровління
оздоровляти
оздоровлятися
озерет
озеречко
озерниця
озеро
озерявина
озивати
озиватися
озизти
озимий
озимина
озимки
озимній
Засно́вувати, -вую, -єш, сов. в. заснува́ти, -ну́ю, є́ш, гл. 1) Засновывать, засновать, затыкать, заткать. Заснуєм ліси все поворозками. Н. п. Павук заснував усе вікно. 2) Основывать, основать. Нову Січ на Чортомлику заснувати. К. Бай. 114.
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Ном. № 12563. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. Кв. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? Чуб. V. 92.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран. Вх. Уг. 251.
Підтрусити Cм. підтрушувати.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали. Славяносерб. у.
Рогозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогози. На козаку бідному нетязі три сиромязі, опанчина рогозовая, поясина хмельовая. Дума.
Росколина, -ни, ж. Разщелина, трещина. Левиц. Пов. 362. Вода в росколини лилася. Котл. Кн III. 37.
Угорка, -ки, ж. 1) Венгерка, венгерская женщина. 2) Сортъ сливъ: венгерка.
Церківка, церковка, -ки, ж. 1) Ум. отъ церква. Грин. І. 169. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37.
Шерехатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: