Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

однослов
однословний
однословно
одностайне
одностайний
одностайність
одностайно
односталь
одностеблий
одностеблиця
односум
односумний
односумство
одноцальний
одночасний
одночасник
одночасно
однояй
одо..
одолівати
одомаш
одоробало
одоробло
одп..
одр..
одробина
одружити
одружувати
одружуватися
одряпати
одряпувати
одс..
одсіч
одт..
оду..
одубеніти
одубитися
одубіти
одуван
одуд
одудиця
одудкуватий
одужання
одужати
одужувати
одукований
одуматися
одур
одурити
одуріти
одутий
одх..
одц..
одч..
одш..
одщ..
одягало
одягання
одягати
одягатися
одягненький
одягний
одягнути
одягнутися
одягти
ож
оже
ожеледа
ожеледець
ожеледиця
ожелест
ожелизь
оженений
оженити
оженитися
оженіння
оженічко
оженяний
ожеребитися
ожеред
оживити
оживити 2
оживитися
оживляти
оживлятися
ожина
ожинний
ожиновий
ожинонька
ожирати
ожити
ожльоди
ожог
озадок
озварь
озвати
озвіз
озвіритися
озде
оздоба
оздобити
оздобний
оздобність
оздоровити
оздоровіти
оздоровління
оздоровляти
оздоровлятися
озерет
озеречко
озерниця
озеро
озерявина
озивати
озиватися
озизти
озимий
озимина
озимки
озимній
Випрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. випрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = випрошуватися, випроситися.
Гря́дка, -ки, ж. 1) Гряда, грядка. Сидить як морква в грядці. Ном. № 10957. Угор. Ум. Гря́дочка. Чуб. ІІІ. 121. 2) = Гряда 2. МУЕ. III. 47. 3) = Гряда 4. Шух. І. 97, 98. 4) Рядъ сноповъ положенныхъ для обмолачиванія. А ну, — каже, — молоти, небоже, скоріш!... І стане у грядки, і вже так було почне вимахувать ціпом. Сим. 198. 5) Сягну́ти в чужу́ гря́дку. Сойтись съ чужой женой. Вх. Зн. 68.
Зи́рк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі. МВ. ІІ. 27.
Натякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Я йому разів зо два натякував. Черк. у. Він оце йому про гроші натякував. Каневск. у.
Небезпечність, -ности, ж. Опасность.
Огортати, -та́ю, -єш, сов. в. огорну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути. Візьме її та й огорне в ризу золотую. Шевч.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Подушечка, -ки, ж. Ум. отъ подушка.
Спірно нар. Споро, спорно, успѣшно. У гурті їсться спірно і каша. Ном. № 10731. У дворі плідно, а в коморі спірно. Чуб. III. 366. Спірно копає — варт чарку дати. Н. Вол. у.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Нас спонсорують: