Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

однослов
однословний
однословно
одностайне
одностайний
одностайність
одностайно
односталь
одностеблий
одностеблиця
односум
односумний
односумство
одноцальний
одночасний
одночасник
одночасно
однояй
одо..
одолівати
одомаш
одоробало
одоробло
одп..
одр..
одробина
одружити
одружувати
одружуватися
одряпати
одряпувати
одс..
одсіч
одт..
оду..
одубеніти
одубитися
одубіти
одуван
одуд
одудиця
одудкуватий
одужання
одужати
одужувати
одукований
одуматися
одур
одурити
одуріти
одутий
одх..
одц..
одч..
одш..
одщ..
одягало
одягання
одягати
одягатися
одягненький
одягний
одягнути
одягнутися
одягти
ож
оже
ожеледа
ожеледець
ожеледиця
ожелест
ожелизь
оженений
оженити
оженитися
оженіння
оженічко
оженяний
ожеребитися
ожеред
оживити
оживити 2
оживитися
оживляти
оживлятися
ожина
ожинний
ожиновий
ожинонька
ожирати
ожити
ожльоди
ожог
озадок
озварь
озвати
озвіз
озвіритися
озде
оздоба
оздобити
оздобний
оздобність
оздоровити
оздоровіти
оздоровління
оздоровляти
оздоровлятися
озерет
озеречко
озерниця
озеро
озерявина
озивати
озиватися
озизти
озимий
озимина
озимки
озимній
Брачкий, -а, -е. Любящій брать, взяточникъ. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців. Валков. у.
Бурний, -а, -е. Бурный. Бурні води. К. Іов. 60. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. О. 1862. VI. 41.
Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ. Желех.
Ми́лування, -ня, с. Помилованіе, прощеніе, пощада. Бог не без милування. Ном. № 4872. До милування нема силування. Ном. № 4979.
Перегін, -го́ну, м. 1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139. 2) Парина, наново вспаханная. 3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56. 4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Пишнитися, -нюся, -нишся, гл. = пишатися. А про науку правди всемирньої, которою городи пишняться, ми скажемо, що вона й без городів би обійшлася. К. (О. 1861. II. 230). Повні рожі так і пишняться. О. 1862. IV. 72.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою. Н. Вол. у.
Розчинати, -на́ю, -єш, сов. в. розчати, -зічну, -неш, гл. = роспочинати, роспочати. Трохи згодом, оддихавши, Мирін знову розчинає. Мир. ХРВ. 87. Розчали робити хату. Конст. у. Розчав віяти зерно. Гн. II. 12.
Тварюка, -ки, ж. Ув. отъ тварь. Драг. 341.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный. Шейк.
Нас спонсорують: