Ворушити, -шу, -шиш, гл.
1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти.
2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого.
Дова́лювати, -люю, -єш, сов. в. довали́ти, -лю́, -лиш, гл. Приваливать, привалить.
Защо́кати, -каю, -єш, гл. Начать говорить що.
Капусняковий, -а, -е. Относящійся къ капусняку.
Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину.
Помститель, -ля, м. = помстник. Помститель кривди.
Понагачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и нагатити, но во множествѣ.
Сторжитися, -жуся, -жишся, гл. = сторгуватися. Так він почув, що в пана хорунженка у винниці брага добра і добре скотини доглядають, приїхав наняти і сторжитись.
Шаркий, -а́, -е́ Проворный, быстрый.
