Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтиратися
обтік
обтікати
обтіпати
обтіпувати
обтісувати
обтісуватися
обтовкти
обтопитися
обтоптати
обтоптатися
обторганий
обточити
обточувати
обтріпати
обтріпувати
обтрощити
обтрусити
обтрушувати
обтрушуватися
обтужити
обтулити
обтулювати
обтягати
обтяж
обтяжати
обтяжний
обтяжно
обтяти
обування
обувати
обуватися
обув'я
обудити
обужати
обужатися
обуза
обурити
обуртувати
обурювати
обурюватися
обути
обутритися
обутріти
обуття
обух
обучати
обучатися
обушник
обушок
обханючити
обханючувати
обхарчуватися
обхаючувати
обхватити
обхватувати
обхвіруватися
обхистити
обхід
обхідний
обхідно
обхідчатий
обхітний
обхлюпати
обхлюпнути
обхлюпувати
обхлюпуватися
обходисвітка
обходити 1
обходити 2
обходитися
обхопити
обхоплювати
обхрестити
обхреститися
обхудний
обцаркувати
обцас
обцвітати
обцвяхувати
обценьки
обцілувати
обцінка
обцірклювати
обцірклюватися
обчарувати
обчастувати
обчемсати
обчепирити
обчепляти
обчеркати
обчеркнути
обчернити
обчерсти
обчесати
обчество
обчеський
обчикрижити
обчимхати
обчистити
обчищати
обчікувати
обчірати
обчіркач
обчіркувати
обчіркуватися
обчісувати
обчовгати
обчорнити
обчути
обчухати
обчухрати
обшарпанець
обшарпати
обшарпатися
обшахрати
обшеретувати
обшиванка
обшивання
обшивати
Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
Дзюрко́м нар. Струей. Уман. у. Вода біжить дзюрком.
Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загоготіти.
Зненацька нар. Неожиданно, внезапно. Кіевск. у. Напасть на ворогів збірався, зненацька копоті їм дать. Котл. Ен. V. 28. Зненацька ударили на всі московськії сили. Гол. І. 32.
Колюватина, -ни, ж. Щель. Є колюватини у стіні. Волч. у.
Подіятися, -ється, гл. безл. Произойти, сдѣлаться. Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там? Шевч. 311. Що се з нею подіялося? МВ. І. 101. Що вам оце такого подіялось? Федьк.
Порохонь, -ні, ж. Гнилушка, гнилое дерево. Ромен. у.
Проповідати, -да́ю, -єш, гл. Предсказывать. Пішов і повісився, як му биво проповіджено през ангева. Гн. І. 123.
Утома, -ми, ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує. Шевч. 276.
Шкваркотня, -ні, ж. Шипѣніе и трескъ кипящаго жира.
Нас спонсорують: