Гарнюсінький, -а, -е. = гарнісінький. Сам гарнюсінький же, як линок.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь.
Завдові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли.
Пошкромадити, -джу, -диш, гл. = поскромадити.
Таранька, -ки, ж. Ум. отъ тараня.
Тростиновий, -а, -е. Изъ трости сдѣланный, свойственный трости.
Уходити 2, -джу, -диш, гл. Поносить вдоволь одежду. Ла світі сі не нажили, красно не входили.
Царок, -рка, м. 1) Загороженное мѣсто подъ печью или подъ поло́м крестьянской хаты, гдѣ держатъ дом. птицу. 2) Вообще огороженное мѣсто, загородка, напр. для телятъ. Ум. царочок. Повний царочок білих курочок.