Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтиратися
обтік
обтікати
обтіпати
обтіпувати
обтісувати
обтісуватися
обтовкти
обтопитися
обтоптати
обтоптатися
обторганий
обточити
обточувати
обтріпати
обтріпувати
обтрощити
обтрусити
обтрушувати
обтрушуватися
обтужити
обтулити
обтулювати
обтягати
обтяж
обтяжати
обтяжний
обтяжно
обтяти
обування
обувати
обуватися
обув'я
обудити
обужати
обужатися
обуза
обурити
обуртувати
обурювати
обурюватися
обути
обутритися
обутріти
обуття
обух
обучати
обучатися
обушник
обушок
обханючити
обханючувати
обхарчуватися
обхаючувати
обхватити
обхватувати
обхвіруватися
обхистити
обхід
обхідний
обхідно
обхідчатий
обхітний
обхлюпати
обхлюпнути
обхлюпувати
обхлюпуватися
обходисвітка
обходити 1
обходити 2
обходитися
обхопити
обхоплювати
обхрестити
обхреститися
обхудний
обцаркувати
обцас
обцвітати
обцвяхувати
обценьки
обцілувати
обцінка
обцірклювати
обцірклюватися
обчарувати
обчастувати
обчемсати
обчепирити
обчепляти
обчеркати
обчеркнути
обчернити
обчерсти
обчесати
обчество
обчеський
обчикрижити
обчимхати
обчистити
обчищати
обчікувати
обчірати
обчіркач
обчіркувати
обчіркуватися
обчісувати
обчовгати
обчорнити
обчути
обчухати
обчухрати
обшарпанець
обшарпати
обшарпатися
обшахрати
обшеретувати
обшиванка
обшивання
обшивати
Злущити Cм. злущувати.
Карасірниця, -ці, ж. Керосиновая лампа, преимущественно безъ стекла. Вас. 196.
Колісниця, -ці, ж. 1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). Cм. колесница. 2) и мн. колісниці = колішня. Шух. І. 165.
Крутовина, -ни, ж. Склонъ, спускъ (въ оврагѣ, напр.). Мнж. 183.
Оковита, -тої, ж. оковита горілка. Лучшій сортъ водки (Aqua vitae). ЗОЮР. І. 202. Благослови мені, батьку, оковитої напиться. Макс. Меду да оковитої горілки попивати. Мет.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник. К. Бай. 120.
Погребнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Гребнуть весломъ. Харон не зараз схаменувся, разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив к ним. Котл. Ен.
Терміть, -ті, ж. = терміття. Вас. 200. Шух. І. 147.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.
Нас спонсорують: