Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмірок
обміряти
обмітати
обмітка
обміть
обмішка
обмова
обмовити
обмовляти
обмовонька
обмокати
обмолитвувати
обмолодь
обмолот
обмолоти
обмолотини
обмолотися
обмолотити
обмолотитися
обмолочувати
обморок
обморока
обморочити
обморочувати
обмоскалити
обмоскалювати
обмоскалюватися
обмостити
обмотати
обмотувати
обмотуватися
обмочити
обмочитися
обмочувати
обмощувати
обмурзаний
обмурзатися
обмуровувати
обмуровуватися
обнатужити
обнатужувати
обнатужуватися
обнести
обнизати
обнизувати
обникати
обніж
обніжжя
обніжок
обнімання
обнімати
обнімчити
обнімчувати
обнова
обновець
обновити
обновляти
обновлятися
обносити
обносити 2
обночувати
обночуватися
обношувати
обношуватися
обнюхати
обнюхувати
обняти
обобічний
обов'язати
обов'язковий
обов'язок
обов'язувати
обов'язуватися
ободистий
ободняк
ободувати
ободяк
ободяритися
обоє
обоз
обозний
обойко
оболок
оболона
оболонь
обомліти
обопільний
обопільність
обопільно
обора
оборати
оборатися
оборіг
обороватий
оборожень
оборожина
оборона
оборонець
оборонити
оборонний
оборонник
обороняти
оборонятися
оборотати
оборотянипя
оборсати
оборуч
обосоніж
обочини
обпадати
обпалити
обпалювати
обпарити
обпарювати
обпасати
обпасинкувати
обпаскуджувати
обпаскуджуватися
обпасти
обпатрати
Близиня, -ні, ж. Близость. Яка то близиня, як од села до села верстов сорок. Екат. г.
Відвічальність, -ности, ж. Отвѣтственность. Темрява окривала наш український розум із давніх давен що до.... нашої одвічальности перед судом культури. К. Кр. 8.
Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Левиц. Пов. 170. Бабські забубони. Ном. № 253.
Наме́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажиться, пожить въ какомъ-либо мѣстѣ.
Обміжний, -а, -е. Пограничный, межевой.
Осинити, -ню́, -ниш, гл. Окрасить въ синій цвѣтъ. Ми давали ниток осинити аж , три хунти. Пирят. у.
Поціновка, -ки, ж. Оцѣнка имущества для продажи съ публичнаго торга.
Росказувати, -зую, -єш, сов. в. росказати, -жу, -жеш, гл. 1) Разсказывать, разсказать. Росказує, мов із книжки бере. Ном. № 12905. 2) Велѣть, приказывать, приказать. Я би-м тя рада кохати, — трудно серцю росказати. Грин. ІІІ. 241. Я так росказую, так має бути. Гн. І. 92.
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.
Шабаш, -шу, м. Празднованіе субботняго дня у евреевъ. Поспіша, як жид на шабаш. Ном. № 11429.
Нас спонсорують: