Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огляд
оглядання
оглядати
оглядатися
оглядач
оглядини
оглянути
оглянутися
огневий
огневиця
огнедихатий
огнекрилатий
огненний
огненно
огнепальний
огниво
огнивце
огник
огнина
огнистий
огничок
огнище
огнянець
огняний
огняник
огняниця
ого!
оговорюватися
оговтатися
оголити
оголобля
оголодити
оголони
оголосити
оголоска
оголошення
оголошувати
оголошуватися
огонь
огонь 2
огоня
огорнути
огород
огорода
огороджувати
огородина
огородити
огородник
огородникувати
огородній
огорожа
огортати
огорчати
ограбувати
ограда
огребки
огребом
огребти
огризати
огрібати
огрібатися
огрібач
огрівати
огрійливий
огрійливо
огріх
огрішитися
огрядненький
огрядний
огрядність
огуд
огуда
огудина
огудиння
огудити
огузка
огулити
огулитися
огулом
огуритися
огурненький
огурний
огурність
огурно
огурство
огурятися
од
одаль
одамашковий
одая
одб..
одв..
одвір 1
одвір 2
одвірець
одвірник
одвірок
одвукінь
одг..
одд..
одежа
одежина
одека
оден
оденки
оденок
оденути
оденутися
оденчичка
оденьки
одерачка
одержати
одержування
одержувати
одержуватися
одернувати
одж..
одже
одзвінки
одзьобати
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Докладне́нько, нар. Ум. отъ докла́дно.
Дульє́ти, (єт?, ж.) мн. Родъ женской одежы. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і капотах. Були всі грішні жіночки. Котл. Ен. III. 51.
Заробі́ток, -тку, м. Заработокъ. Пішов він на заробітки, заробив грошей рублів мабуть із сто, — приніс додому. Рудч. Ск. І. 164. Наймит жде тяжкого заробітку. К. Іов. 11. Ой гіркі ж мої заробітки, плачуть дома мої дітки. Чуб. V. 789.
За́хист, -ту, м. 1) Мѣсто, защищенное отъ вѣтра; пріютъ, пристанище. Да як же мені зійти з сюю села? Де мені знайти той захист? Г. Барв. 394. Гори, що роблять кораблям захист од бурі. Дещо. 69. Нема чоловікові захисту на широкому степу. Стор. МПр. 2. 2) Защита, покровительство. Посередник... повинен бути захистом для крепаків, боронити їх. О. 1862. IX. 125. Ум. за́хисток, за́хисточок.
Недоук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.
Плеснути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати. 1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. Г. Барв. 210. 2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.
Хльость! меж. = Хльос. Чуб. ІІ. 575.
Хрьопнутися, -нуся, -нешся, гл. = хропнутися.
Шуляк, -ка, м. 1) = шуліка. Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк. Чуб. І. 63. 2) = шулик 2. Уже у вашій капусті й шуляки. Сумск. у. 3) = шульок = шулка. Kolb. І. 51. 4) Названіе вола съ рогами нагнутыми внизъ такъ, что концы ихъ опускаются ниже лба. КС. 1898. VII. 45. Ум. шулячо́к. Чуб. II. 16.
Нас спонсорують: