Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огляд
оглядання
оглядати
оглядатися
оглядач
оглядини
оглянути
оглянутися
огневий
огневиця
огнедихатий
огнекрилатий
огненний
огненно
огнепальний
огниво
огнивце
огник
огнина
огнистий
огничок
огнище
огнянець
огняний
огняник
огняниця
ого!
оговорюватися
оговтатися
оголити
оголобля
оголодити
оголони
оголосити
оголоска
оголошення
оголошувати
оголошуватися
огонь
огонь 2
огоня
огорнути
огород
огорода
огороджувати
огородина
огородити
огородник
огородникувати
огородній
огорожа
огортати
огорчати
ограбувати
ограда
огребки
огребом
огребти
огризати
огрібати
огрібатися
огрібач
огрівати
огрійливий
огрійливо
огріх
огрішитися
огрядненький
огрядний
огрядність
огуд
огуда
огудина
огудиння
огудити
огузка
огулити
огулитися
огулом
огуритися
огурненький
огурний
огурність
огурно
огурство
огурятися
од
одаль
одамашковий
одая
одб..
одв..
одвір 1
одвір 2
одвірець
одвірник
одвірок
одвукінь
одг..
одд..
одежа
одежина
одека
оден
оденки
оденок
оденути
оденутися
оденчичка
оденьки
одерачка
одержати
одержування
одержувати
одержуватися
одернувати
одж..
одже
одзвінки
одзьобати
Батеньків, -кова, -ве Принадлежащій отцу, батюшкѣ. Чуб. II. 18. Первий же двір — свекорків, другий же двір — батеньків: Маркев. 139.
Віршувальниця, -ці, ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.
Допи́лювати, -люю, -єш, сов. в. допиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Допиливать, допилить.
Заклика́ння, -ня, с. Зазываніе, приглашеніе.
Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина. Лохв. у.
Посудок, -дку, м. 1) = посуда. Вх. Зн. 54. 2) Утварь. Украла дещо з посудну. Н. Вол. у.
Причалювати, -люю, -єш, сов. в. прича́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Причаливать, причалить, пристать къ берегу. Єв. Мр. VI. 53. Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? Котл. Ен. І. 16. до свого́ берега причалив навіки. Умеръ. Ком. Пр. № 1106. 2) Подъѣзжать, подъѣхать. Причалили хури до комори, випрягли волів. О. 1862. VIII. 22. 3) = прибиватися, прибитися. Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути. Св. Л. 216. 4) Присоединяться, присоединиться, пристать. А до його причалило ще чоловік десять.
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл. 1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. Ном. № 10342. У церкві надвоє роздерлась завіса. Чуб. ІІІ. 16. 2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать. Угор. Харьк. г.
Тиждень, -жня, м. Недѣля, седмица. Верба б'є, не я б'ю, за тиждень великдень. Ном. вербний тиждень. Вербная недѣля. білий — Страстная недѣля. Сим. 205. Ум. ти́жник.
Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 484.
Нас спонсорують: