Загріва́ти, -ві́ю, -єш, сов. в. загрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть. А чортяка до парубка, давай загрівати його. Та прихили своє личко, най моє загріє. 2) Проникнуть со своимъ тепломъ. Туди (в труну) й вітер не завіє, і сонечко не загріє. Мир. 183.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Охандожити, -жу, -жиш, гл. Очистить, вычистить. Пора вже поросята охандожити.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки.
Пороз'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. = порозв'язуватися.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається.
Становник, -ка, м. Раст. Chimaphilla umbellata Nutt.
Шахрай, -рая́, м. Мошенникъ. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде.
Штельмашня, -ні, ж. = стельмашня.
