Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орудущий

Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУЩИЙ"
Галаджійка, -ки, ж. Небольшой плужокъ съ прямой градилью, безъ колісні. Одесс. у.
Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina. Вх. Уг. 235.
Закри́льщик, -ка, м. Крайній облавщикъ. Черк. у.
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101.
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Пересягнути, -ну́, -не́ш, гл. Перейти, перескочить, перешагнуть, переброситься. Ном. № 8775.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь. Ном. № 4656.
Продіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продыравить. Конот. у.
Череватий, -а, -е. 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. Чужа діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята. Ном. № 9240. 2) ж. р. Беременная. Чим баба, виновата, що дівка черевата. Ном. № 4061.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУДУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.