Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орудущий

Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУЩИЙ"
Бухинка, -ки, ж. = буханець. О. 1861. XI. Кух. 36. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Котл. Ен. II. 9. Ум. бухиночка.
Конятина, -ни, ж. Лошадиное мясо. Вийняв ковбасу... німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв.
Корабличок, -чка, м. Ум. отъ корабе́ль.
Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє. Борз. у.
Оброблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обробитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Оканчивать, окончить работы, покончить съ работами. Помолилась, що в полі обробилась. Чуб. III. 234.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить. Ном. Од. вид. III.
Понащіплювати, -люю, -єш, гл. Привить (во множествѣ). Він, покійник, і яблук, і груш понащіплював. Богодух. у.
Разочок, -чка, м. Ум. отъ разок.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! О. 1862. І. 109. Розгостився у тестя таки й геть то.
Хрелівна, -ни, ж. Испорч. фрейлина. ЗОЮР. II. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУДУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.