Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освідчення

Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧЕННЯ"
Бідашечка, бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Відповідно нар. Соотвѣтственно.
Жаття́, -тя́, с. Жатіе, сжинаніе, жатва. Од жаття рука болить. Канев. у. Пішов дощ та вже й по жаттю. Камен. у.
Ма́сляно нар. Много масла. Сиряно, масляно. Ном. № 6485.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Перемелювати, -люю, -єш, сов. в. перемолоти, -мелю, -леш, гл. Перемалывать, перемолоть.
Скітити, -чу, -тиш, гл. Расточить, потратить. Угор.
Суньролов нар. Стремглавъ. Вх. Зн. 67.
Уляпувати, -пую, -єш, сов. в. уляпати, -паю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать, забрызгать.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВІДЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.