Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

острева
остривний
остригати
острий
остриця
острів
остріг
остріжка
остріха
острішковий
острішник
острішниця
острішок
островище
остров'їниця
островки
острововна
островяниця
остров'яниця
острог
острога
острогін
острожина
острожити
острокіл
острокольний
оструб
остружини
острушки
острямок
остуда
остуджувати
остудник
оступ
оступати
оступатися
оступачити
остюк
остюкуватий
остяк
осувати
осуга
осугуватий
осуд
осуда
осуджати
осуджатися
осуджувати
осудити
осудливий
осудовище
осудок
осужати
осужка
осунути
осуруга
осуружитися
осуружний
осух
осушечок
осушити
осушок
осушувати
осушуватися
ось
осьмак
осьмака
осьмерик
осьмина
осьмірка
осьмуха
осьон
осюди
осюдою
осягати
осягнення
осяйний
осятер
осяти
осятрина
осяяти
отаборити
отаборитися
отабуритися
отава
отавиця
отагас
отак
отакелезний
отакечки
отакий
отакувати
отам
отаман
отаманенко
отаманити
отаманиха
отаманівна
отамання
отаманство
отаманський
отаманувати
отара
отарапатіти
отарка
отати
отвердіти
отелитися
отемніти
отепер
отеребини
отерпати
отерпнути
отерти
отертися
отерхати
отеса
отетеніти
отетеріти
отець
Брейцара, -ри, ж. «Желѣзное кольцо, которымъ прикрѣпленъ къ ґерлиґѣ барнак» Мнж. 176.
Драголю́б, -ба, м. Раст. a) Mentha arvensis, полевая мята, б) Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. І. 127. Ум. драголю́бчик. Мил. 96. Ти, Одарко, ти, голубко моя, що ти мені та за зілля дала? Дала тобі драголюбчику, ти Іванку, мій голубчику. Чуб. V. 34.
Лига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сходиться съ кѣмъ, связываться съ кѣмъ; соединяться.
Перепічка, -ки, ж. 1) = перепічайка 1. Чуб. VII. 445. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. Мкр. Н. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Вх. Зн. 48. Ум. пере́пічечка. Чоловіче, напечу я тобі перепічечок. Грин. II. 164.  
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Стегно, -на́, с. 1) Ляшка. Котл. Ен. VI. 71. Также у вола. Рудч. Чп. 254. Не показуй чоловіку стегна. Ном. № 9156. 2) Часть терлиці. (Cм.). Шух. І. 147. Ум. стегенце. Рудч. Ск. II. 5. Ув. стегни́ще, стегняка. Ном. стр. 303, № 468. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка. Ном. № 6081.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Упам'ятку нар. Памятно. Щось мені те й не впам'ятку. Черн. у.
Шкідно нар. 1) Вредно. 2) Съ причиненіемъ вреда. Шкідно ударив вола. Камен. у.
Нас спонсорують: