Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

острева
остривний
остригати
острий
остриця
острів
остріг
остріжка
остріха
острішковий
острішник
острішниця
острішок
островище
остров'їниця
островки
острововна
островяниця
остров'яниця
острог
острога
острогін
острожина
острожити
острокіл
острокольний
оструб
остружини
острушки
острямок
остуда
остуджувати
остудник
оступ
оступати
оступатися
оступачити
остюк
остюкуватий
остяк
осувати
осуга
осугуватий
осуд
осуда
осуджати
осуджатися
осуджувати
осудити
осудливий
осудовище
осудок
осужати
осужка
осунути
осуруга
осуружитися
осуружний
осух
осушечок
осушити
осушок
осушувати
осушуватися
ось
осьмак
осьмака
осьмерик
осьмина
осьмірка
осьмуха
осьон
осюди
осюдою
осягати
осягнення
осяйний
осятер
осяти
осятрина
осяяти
отаборити
отаборитися
отабуритися
отава
отавиця
отагас
отак
отакелезний
отакечки
отакий
отакувати
отам
отаман
отаманенко
отаманити
отаманиха
отаманівна
отамання
отаманство
отаманський
отаманувати
отара
отарапатіти
отарка
отати
отвердіти
отелитися
отемніти
отепер
отеребини
отерпати
отерпнути
отерти
отертися
отерхати
отеса
отетеніти
отетеріти
отець
Бути, єсьм, єси, єсть и є, єсьмо, єсте, суть, прош.: був, була, було, гл. 1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Єв. Мт. І. 11. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Ном. № 9989. Дурень їсь, Гриню. Ном. № 8563. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Шевч. 133. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Рудч. Ск. І. 124. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози.... побивали. Мет. 439. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Ном. № 741. Не є кому та донести до милого вісти. Гол. III. 391. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Н. п. Як би знала, що покине, — була б не любила. Шевч. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Г. Барв. 395. Було, та загуло. Був, та нема. 2) — за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка. 3) — в боці. Выть въ сторонѣ. Зміев. у. Cм. ниже: бути в оці. 4) — в гніву з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. Н. Вол. у. 5) — в квіту. Цвѣсти. Н. Вол. у. 6) — в оці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. 7) — за відомом. Быть въ извѣстности. 8) — з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? Камен. у. 6) — їден дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. Н. Вол. у. 10) будь ласка, будь ласкав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,.... роспрягайте коній. Рудч. Ск. II. 151. 11) будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Канев. у. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Канев. у. Будь-лі де. Желех. будь-хто. Кто, что нибудь. Вх. Зн. 4. 12) здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя! Мет. 71.
Затлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Затлѣться.
Кавунка, -ки, ж. см. кавун.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують. К. (О. 1861. IV. 151).
Прогостювати, -тюю, -єш, гл. Прогостить. Цілий день прогостює було. МВ. (О. 1862. III. 46). Чи довго, старий, прогостюєш у нас? Стор. II. 84.
Пухнатий, -а, -е. 1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. Гарні пироги вдалися, пухнаті. Пирят. у. Пухната булка. Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) така пухната, мов пампушок. Гн. II. 27. Ум. пухнатенький. Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. Гол. III. 461.
Теленькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Дзвоник теленькає. О часахъ: тикать. Дзигарки теленькають. Шевч. О сердцѣ: биться. У Хоми і ляк на думці, що аж серденько теленькав. Рудч. Ск. II. 176.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка. Желех. Шух. І. 133, 137. Чуб. V. 621, 262.
Черкітка, -ки, ж. 1) Погремушка, трещетка. Вх. Уг. 275. 2) Ruticilla phoenicura. Вх. Лем. 482.
Нас спонсорують: