Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

острева
остривний
остригати
острий
остриця
острів
остріг
остріжка
остріха
острішковий
острішник
острішниця
острішок
островище
остров'їниця
островки
острововна
островяниця
остров'яниця
острог
острога
острогін
острожина
острожити
острокіл
острокольний
оструб
остружини
острушки
острямок
остуда
остуджувати
остудник
оступ
оступати
оступатися
оступачити
остюк
остюкуватий
остяк
осувати
осуга
осугуватий
осуд
осуда
осуджати
осуджатися
осуджувати
осудити
осудливий
осудовище
осудок
осужати
осужка
осунути
осуруга
осуружитися
осуружний
осух
осушечок
осушити
осушок
осушувати
осушуватися
ось
осьмак
осьмака
осьмерик
осьмина
осьмірка
осьмуха
осьон
осюди
осюдою
осягати
осягнення
осяйний
осятер
осяти
осятрина
осяяти
отаборити
отаборитися
отабуритися
отава
отавиця
отагас
отак
отакелезний
отакечки
отакий
отакувати
отам
отаман
отаманенко
отаманити
отаманиха
отаманівна
отамання
отаманство
отаманський
отаманувати
отара
отарапатіти
отарка
отати
отвердіти
отелитися
отемніти
отепер
отеребини
отерпати
отерпнути
отерти
отертися
отерхати
отеса
отетеніти
отетеріти
отець
Безбожницьтво, -ва, с. = безбожність. То я ваших гріхів на свій пай не беру й не приймаю: черезъ ваше безбожницьтво славу лицарську теряю. К. МБ. ХІІ. 277.
Гілля Ii, -ля, с. соб. Вѣтви. Ой вітер не віє, гілля не колише. Мет. 244. Ой дуб на березу гіллям похилився. Н. п. Ум. гіллячко. Дубок і опустив гіллячко. Грин. І. 148.
Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя
За́спів, -ву, м. Запѣвъ, прелюдія. К. Дз. 5.
Заткну́ти Cм. затикати.
Квасець, -сця, ж. Раст. Rumex acetasella.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. Ном. № 7589. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Мет. 80. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось. Шевч. 205.
Остигати, -гаю, -єш, сов. в. остигти, -гну, -неш, гл. 1) Остынуть. 2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Чабара, -ри, ж. ? Дам тобі придан семеро козят і по наборі та червоний. Чуб. V. 1162.
Шварґотати, шварґотіти, -ґочу, -тиш, гл. Крикливо и быстро разговаривать. Желех.
Нас спонсорують: