Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оружина

Оружина, -ни, ж. Ружье. Мет. 42. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Чуб. V. 915. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї. Котл. Ен. IV. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУЖИНА"
Бабачи́ще, -ща, м. Ув. отъ баба́к.
Благовіст, -ту, м. Благовѣстъ. Левиц. І. 378.
Блощиця, -ці, ж. Клопъ. Ладона сплющив як блощицю. Котл. Ен. VI. 27. Ум. блощична.
Вовняний, -а, -е. Шерстяной. Аф. 319.
Гура́льня, -ні, ж. = Ґуральня. Ном. № 11659.
Десбі́чний, -а, -е. Направо лежащій. Желех.
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Прилежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Так заболіло в животі, шо оце трохи й прилежала. Пирят. у.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.
Щепина, -ни, ж. Балка, связывающая снизу стропила.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.