Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оружина

Оружина, -ни, ж. Ружье. Мет. 42. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Чуб. V. 915. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї. Котл. Ен. IV. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУЖИНА"
Баркицнути, -ну, -неш, гл. = беркицьнути.
Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти. Чуб. І. 302.
Задима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задувать, тушить. Каганець горить добре і його ніщо не задими. Дещо, 52. Cм. задувати.
Листува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться, находиться въ перепискѣ. К. ЦН. 312.
Пиття, -тя́, с. 1) Питье. 2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. Посл. 3) Напитокъ.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні. ЕЗ. V. 216.
Слище, -ща, с. Мѣсто надъ водой, гдѣ разстилаютъ ленъ или холстъ для выбѣлки солнечными лучами.
Студник, -ка, м. = студениця. Вх. Лем. 471.
Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку. ЗОЮР. II. 77.
Храмачка, -ки, ж. = хрімка. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.