Валашайник, -ка, м. = валашал.
Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Гуро́чковий, -а, -е. Одна изъ разновидностей зеленаго цвѣта (о матеріи). Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий.
Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану.
Задава́ти, -даю́, -єш, сов. в. задати, -да́м, -даси, гл. 1) Задавать, задать. Задам я тобі бурду. 2) = завдавати. В неволю всіх задала.
Напозича́ти, -чаю, -єш, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть.
Подавно нар. Довольно давно, давненько. , , Я прийшла подавно. Він уже подавно сказав.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана.
Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. 251. Таріль точений. Ум. тарілець, тарільчик.
Шуба, -би, ж.
1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок.
2) Родъ игры. Ум. шубка, шубонька, шубочка.
