Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається.
Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Крап, -пу, м. Раст. Rubia tinctorum L.
Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати.
2) = лишень. Гляди лиш! Кете лиш кресало! Біжи лиш швидче в Карфагену.
Помоскалитися, -люся, -лишся, гл. Обрусѣть.
Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть.
2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук.
3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити?
Правний, -а, -е. Законный, основанный на правѣ. Ми позаводимо усюди правниї суди.
2) Правовой.
Розмити Cм. розмивати.
Склярчук, -ка, м. Подмастерье у стекольщика.
