Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтовництво

Бунтовництво, -ва, с. Мятежность, бунтовство. К. XII. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИЦТВО"
Випровожати, -жаю, -єш, гл. = ви́проваджати. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться. Прил. у.
Кармалюк, -ка, м. Билліардъ. З'їхалися комисари в кармалюка грати. ЗЮЗО. I. Матеріалы, 56, 60.
Мо́мсик, -ка, м. Матушкинъ сынокъ, баловень.
Навідворі́т нар. 1) Обратно. 2)сказа́ти. Возразить.
Поодб.. Cм. повідб..
Пшеничисько, -ка, с. = пшеничище. Вх. Зн. 58.
Туронько, -ка, м. Ум. отъ турок.
Урікатися, -кається, сов. в. уректися, -че́ться, гл. безл. Слышаться, послышаться. Ви ж казали, що дали йому чотирі рублі. — Та ні то вам так моє слово уреклось: я казав — чотирі без четвертака дав. Новом. у. (Залюб.).
Хлопити, -плю, -пиш, гл.дух. Захватывать духъ. Квітки пахнуть, аж хлопить дух. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТОВНИЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.