Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обганяти
обгепати
обгидитися
обгиналки
обгинати
обгін
обглежувати
обглядати
обговорити
обговорювати
обговтати
обговтувати
обговтуватися
обгодовувати
обголити
обголіти
обгольня
обголювати
обголюватися
обголяти
обгонити
обгорілий
обгоріти
обгорітися
обгорнути
обгорода
обгороджувати
обгородити
обгородитися
обгортати
обгортатися
обгортка
обгоряти
обгравати
обгребти
обгризати
обгрібати
обгрібатися
обгрузити
обгубитися
обгуджувати
обгулятися
обгуркати
обдальний
обдарити
обдаровувати
обдаряти
обдати
обдемкуватий
обдемок
обдержини
обдерти
обдертус
обджеркати
обдзьобати
обдзьобувати
обдивитися
обдивлятися
обдимати
обдирати
обдиратися
обділити
обділяти
обдряпати
обдряпувати
обдурити
обдурь
обдурювати
обдути
обдутися
обезвічити
обезглуздити
обезглуздіти
обезголовити
обеззубіти
обезлюдити
обезлюдіти
обезчестити
обелець
обельцяний
обемберити
обенберитися
обербенитися
обербенути
оберберитися
оберега
оберегати
оберегатися
обережний
обережність
обережно
оберем
оберемок
оберка
обернути
обертак
обертання
обертас
обертати
обертатися
обертнем
обертом
обжалуватися
обжарити
обжати
обжера
обжерливий
обжерти
обживатися
обжидати
обжинати
обжинатися
обжинки
обжира
обжирати
обжиратися
обжирливий
обжирство
обзел
обзеленкуватий
Броварія, -рії, ж. Ссора, драка, шумъ. Щоб не було броварії, то я за чуба хлопців. Н. Вол. у.
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Вишпиговувати, -вую, -єш, сов. в. вишпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить, вышпіонить, пронюхать, узнать тайнымъ образомъ.
Дрібоши́ти и дрібуши́ти, -шу, -шиш, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити. Грин. II. 207. Поэтому дрібошити = дріботати 2. Кінь.... дрібошив ристю. Левиц. І. 484.
Комашня II, -ні́, ж. соб. 1) Муравьи. Де не взялась та комашня і, чуючи труп, лазила по його виду. Стор. 2) Муравейникъ. Як би таку жінку та мені, — я б її у комашню втрутив. МВ. (О. 1862. III. 60).
Помиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться чахлымъ, болѣзненнымъ, невзрачнымъ. Чогось хлопець помиршавів. Рідне село наче... помиршавіло. Мир. Пов. II. 93.
Трачення, -ня, с. Расходъ. Шейк.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Хилити, -лю, -лиш, гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться. Ном. № 5875. 2)горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Левиц. І. 280. Хилила таки добре чарку за чаркою. Левиц. Пов. 211.
Чавкати, -каю, -єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Нас спонсорують: