Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. А Ігнашко до дівчини підківками брязка.
Високість, -кости, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Виставимо, миле браття, на високостях науки і літератури наше національне знамено. Аби в панській високості хоть-но рік пожити. 2) Возвышенность.
Короля, -ля́ти, с. Маленькій король, дитя король. короля́тами называли козаки польскихъ и украинскихъ магнатовъ. ...Поки зрадники поспільства будуть великими достатками пишатись, нам правди, ситости, впокою від лядських королят не сподіватись.
Прожерення, -ня, с. Пожраніе. Привезе циган царівну нашому змієві на прожеренів.
Стеряти, -ряю, -єш, гл.
1) Издержать, утратить. Багато я стеряла на базарі, — накупила всячини. Коли емірати, то емірати, то все треба день стеряти.
2) — дитину. Имѣть выкидышъ. Відколи я стеряла дитину, мені все гірше та гірше.
Стравний, -а, -е. 1) Удобоваримый.
2) Съѣстной, съѣдобный.
Супокійний, -а, -е. Спокойный.
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться.
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить.