Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оробина

Оробина, -ни, ж. = горобина. ЗЮЗО. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРОБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРОБИНА"
Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Головосік, -ка, м. также мн. головосіки. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя, 29 августа. Чуб. ІІІ. 254.
За́вісь, -сі, ж. = завіс. Вх. Зн. 18.
Закружи́ти, -жу́, -жиш, гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить. Федьк. І. 60.
Наволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. наволокти́ся, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться; стягиваться, стянуться. 2) Нанизываться, нанизаться.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить. Ном. № 12561.
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. Ном. № 7239. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде. О. 1862. V. 111.
Роздродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!... загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.
Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Алв. 47. Мене за чуприну сіп! Голов. I. 143.
Шведка, -ки, ж. Родъ верхней одежды. Нам короткії шведки, повідмерзали литки. Гол. II. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРОБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.