Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

о I
о II
оазіс
об
оба
обабитися
обабіч
обабок
обава
обавити
обавлятися
обагрянок
обамбурити
обапол
обаполи
обаполок
обапольний
обаранити
обараніти
обаринок
обарянець
обаряти
обарятися
обаторитися
обахта
обачити
обачитися
обачіння
обачний
обачність
обачно
обашлувати
обашморити
обашморитися
обашпорити
обаясник
оббанити
оббанитися
оббивальник
оббивати
оббиватися
оббирьканий
оббити
оббігати
оббігати 2
оббілити
оббілувати
оббірати
оббіратися
оббрести
оббрехати
оббризкати
оббризкувати
оббризькати
оббризькувати
оббріхувати
оббудовувати
оббурдюжитися
оббутися
обважити
обважнити
обважніти
обважувати
обважуватися
обвалити
обвалькувати
обвалювання
обвалювати
обвалюватися
обваритися
обваруцкатися
обварювати
обварюватися
обвезти
обвернути
обвертати
обвертатися
обвертіти
обвеселити
обвеселіти
обвеснитися
обвести
обвечеріти
обвивати
обвиватися
обвидніти
обвикати
обвинуватити
обвинувачувати
обвинути
обвиняний
обвисати
обвити
обвихнутися
обвівати
обвіватися
обвід
обвідка
обвідьмитися
обвірчувати
обвірчуватися
обвістити
обвітріти
обвітря
обвітряний
обвішати
обвішувати
обвіщати
обвіяти
обводити
обвозити
обвозитися
обволікати
обворити
обворитися
обворожити
обворожувати
обв'язати
обв'язувати
обв'язуватися
Боязливо, боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Витхатися, -хаюся, -єшся, гл. Выдохнуться. Хрін вже й витхався.
Відпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпливти, -ву, -веш, відплинути, -ну, -неш, відплисти, -ву, -веш, гл. Отплывать, отплыть. Селезник одплив трохи далі. Грин. І. 104. Сіли собі у човничок, од бережка відплинули. Чуб. V. 558.
Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік). Мил. 209.
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Лобо́дочка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Поратися, -раюся, -єшся, гл. 1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Грин. II. 209. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Стор. МПр. 126. Василь порається з деревом. Н. Вол. у. 2) Одѣваться. Шух. І. 135.
Розгніздитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. О птицахъ: размѣститься въ гнѣздахъ. Там любо розгніздилось дике птаство, на кипарисі бусель там осівся. К. Псал. 236.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.  
Угодливий, уго́дний. Cм. угоден.
Нас спонсорують: