Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

о I
о II
оазіс
об
оба
обабитися
обабіч
обабок
обава
обавити
обавлятися
обагрянок
обамбурити
обапол
обаполи
обаполок
обапольний
обаранити
обараніти
обаринок
обарянець
обаряти
обарятися
обаторитися
обахта
обачити
обачитися
обачіння
обачний
обачність
обачно
обашлувати
обашморити
обашморитися
обашпорити
обаясник
оббанити
оббанитися
оббивальник
оббивати
оббиватися
оббирьканий
оббити
оббігати
оббігати 2
оббілити
оббілувати
оббірати
оббіратися
оббрести
оббрехати
оббризкати
оббризкувати
оббризькати
оббризькувати
оббріхувати
оббудовувати
оббурдюжитися
оббутися
обважити
обважнити
обважніти
обважувати
обважуватися
обвалити
обвалькувати
обвалювання
обвалювати
обвалюватися
обваритися
обваруцкатися
обварювати
обварюватися
обвезти
обвернути
обвертати
обвертатися
обвертіти
обвеселити
обвеселіти
обвеснитися
обвести
обвечеріти
обвивати
обвиватися
обвидніти
обвикати
обвинуватити
обвинувачувати
обвинути
обвиняний
обвисати
обвити
обвихнутися
обвівати
обвіватися
обвід
обвідка
обвідьмитися
обвірчувати
обвірчуватися
обвістити
обвітріти
обвітря
обвітряний
обвішати
обвішувати
обвіщати
обвіяти
обводити
обвозити
обвозитися
обволікати
обворити
обворитися
обворожити
обворожувати
обв'язати
обв'язувати
обв'язуватися
Живоро́бка, -ки, ж. річка-живоро́бка. Сказочная чудотворная рѣчка. Чуєш у казках — то змії, то річки були живоробки, то цілюща, то мертвяща вода. Рудч. Ск. І. 130.
За́злість, -лости, ж. Вражда, ненависть. за́злість на ко́го ма́ти. Враждовать съ кѣмъ, ненавидѣть кого. Желех.
Історія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Люблязни́й, -а́, -е́ = люб'язний.
Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Єв. Л. VII. 14. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Н. п. Вдовець, чи молодець буде сужений? О. 1861. XI. Свид. 54. 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. Шевч. 50. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры. Грин. III. 108.
Натуркотати, -кочу, -чеш, гл. = натуркати.
Путящий, -а, -е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.
Роскуштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Хорошенько распробовать. Роскуштувалися, — а воно добре, — давай тоді їсти. Конст. у.
Утручати, -чаю, -єш, сов. в. утрутити, -чу, -тиш, гл. Толкать, вталкивать, втолкнуть. Ой приведи до річеньки, а не втручай в воду. Н. п. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе втрутять — а все наб'єшся. Ном. № 12477. Не можуть ніяк її до сіней утрутити. Грин. III. 508.
Хмелик, -ка, м. 1) Ум. отъ хміль. З тебе, хмелику, все зле і все лихе. Ком. Пр. № 893. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216. Существуетъ нѣсколько разновидностей: хмелик рожевий, — коло шнуро́чка, — на гіллячках ягідками, — чорнобривцями, — лапками, — петрушкою, — молото́чками. Чуб. VII. 427. 3)польовий. Раст. Trifolium agrarium L. ЗЮЗО. І. 139.
Нас спонсорують: