Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

о I
о II
оазіс
об
оба
обабитися
обабіч
обабок
обава
обавити
обавлятися
обагрянок
обамбурити
обапол
обаполи
обаполок
обапольний
обаранити
обараніти
обаринок
обарянець
обаряти
обарятися
обаторитися
обахта
обачити
обачитися
обачіння
обачний
обачність
обачно
обашлувати
обашморити
обашморитися
обашпорити
обаясник
оббанити
оббанитися
оббивальник
оббивати
оббиватися
оббирьканий
оббити
оббігати
оббігати 2
оббілити
оббілувати
оббірати
оббіратися
оббрести
оббрехати
оббризкати
оббризкувати
оббризькати
оббризькувати
оббріхувати
оббудовувати
оббурдюжитися
оббутися
обважити
обважнити
обважніти
обважувати
обважуватися
обвалити
обвалькувати
обвалювання
обвалювати
обвалюватися
обваритися
обваруцкатися
обварювати
обварюватися
обвезти
обвернути
обвертати
обвертатися
обвертіти
обвеселити
обвеселіти
обвеснитися
обвести
обвечеріти
обвивати
обвиватися
обвидніти
обвикати
обвинуватити
обвинувачувати
обвинути
обвиняний
обвисати
обвити
обвихнутися
обвівати
обвіватися
обвід
обвідка
обвідьмитися
обвірчувати
обвірчуватися
обвістити
обвітріти
обвітря
обвітряний
обвішати
обвішувати
обвіщати
обвіяти
обводити
обвозити
обвозитися
обволікати
обворити
обворитися
обворожити
обворожувати
обв'язати
обв'язувати
обв'язуватися
Зчорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Зчорнів я, змарнів я, по полю ходячи. Гол. І. 247.
Кисирь, -ря́, м. Овцы съ новонарожденными ягнятами. О 1862. V. Кух. 38.
Лебедина, -ни, ж. 1) Лебедь-самка. Ой білая лебедина тихий Дунай сколотила. Чуб. V. 151. 2) Лебяжье мясо. А в Кирильця вечеря: буде рибка печена... лебедина варена. Мил. 38.
Норити, -рю́, -риш, гл. Рыть норы.
Очужілий, -а, -е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками. К. ХП. 26.
Повпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Упиться (о многихъ). Найшли горілку і повпивались. Чуб. II. 362. І ми таки повпивались, особливе пан. Стор. II. 26. Повпивались були його поезією. К. (Хата. VIII.). 2) Впиться (во множествѣ). Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима. Мир. ХРВ. 6.
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. Ном. № 6208. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Н. Вол. у. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю. Чуб. V. 395.  
Рама, -ми, ж. 1) Рама. 2) Переплетъ у окна, рама. 3) Зарубка. Вх. Лем. 459.
Схибитися, -блюся, -бишся, гл. Уклониться въ сторону, отскочить. Не повалений на місті (кулею) кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубає пластуна, як не вспіє схибитись. О. 1862. II. 63.
Треа нар. Сокращ. треба.
Нас спонсорують: