Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

о I
о II
оазіс
об
оба
обабитися
обабіч
обабок
обава
обавити
обавлятися
обагрянок
обамбурити
обапол
обаполи
обаполок
обапольний
обаранити
обараніти
обаринок
обарянець
обаряти
обарятися
обаторитися
обахта
обачити
обачитися
обачіння
обачний
обачність
обачно
обашлувати
обашморити
обашморитися
обашпорити
обаясник
оббанити
оббанитися
оббивальник
оббивати
оббиватися
оббирьканий
оббити
оббігати
оббігати 2
оббілити
оббілувати
оббірати
оббіратися
оббрести
оббрехати
оббризкати
оббризкувати
оббризькати
оббризькувати
оббріхувати
оббудовувати
оббурдюжитися
оббутися
обважити
обважнити
обважніти
обважувати
обважуватися
обвалити
обвалькувати
обвалювання
обвалювати
обвалюватися
обваритися
обваруцкатися
обварювати
обварюватися
обвезти
обвернути
обвертати
обвертатися
обвертіти
обвеселити
обвеселіти
обвеснитися
обвести
обвечеріти
обвивати
обвиватися
обвидніти
обвикати
обвинуватити
обвинувачувати
обвинути
обвиняний
обвисати
обвити
обвихнутися
обвівати
обвіватися
обвід
обвідка
обвідьмитися
обвірчувати
обвірчуватися
обвістити
обвітріти
обвітря
обвітряний
обвішати
обвішувати
обвіщати
обвіяти
обводити
обвозити
обвозитися
обволікати
обворити
обворитися
обворожити
обворожувати
обв'язати
обв'язувати
обв'язуватися
Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Гивовий, -а, -е. Ивовый. От і давай мучити Христа гивовими кілками. О. 1861. X. 52.
Гластівка, -ки ж = ластівка. Вх. Лем. 403.
Кокиня, -ні, ж. Курица кохинхинка. Кокиня мат оброснуті ноги. Вх. Уг. 245.
Підглядати, -да́ю, -єш сов. в. підглядіти, -джу, -диш,, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. От баба вибіра пиріжки та на столі кладе, щоб прохолонули, а лисичка підгляділа та за пиріг. Рудч. Ск. II. 6. Все ходив за ним та підглядав. Драг. 42.
Подеколи нар. Иногда. Иноді буває так, що усе сонце темнів, а подеколи тільки частина його буває темна. Ком. І. 45.
Пригадувати, -дую, -єш, сов. в. пригада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Припоминать, припомнить. Чуб. V. 245. 2) Придумывать, придумать. Не придумать, мати, да й ж пригадати, яку тобі да пташечку з гостинцем прислати. Чуб. V. 744.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Притопити, -плю, -пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповити, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця. Грин. III. 312.
Нас спонсорують: