Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орудник

Орудник, -ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає. К. ЦН. 200.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДНИК"
Белькотіння, -ня, с. = белькотання.
Бігавка, -ки, ж. Поносъ.
Деркоті́ти, -кочу́, -чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі. Стор. МПр. 2.
Жадли́вість, -вости, ж. = жадання.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Плекачка, -ки, ж. Мамка, кормилица, нянька. Угор.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. І. 120.  
Подертися, -ру́ся, -решся, гл. 1) Порваться, изорваться. Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. 2) Исцарапать другъ друга. Подерлися, як пес з котом. Чуб. І. 290.
Сполохати, -хаю, -єш, гл. = сполошити. Сполохав пташку в вишневім садочку. Левиц. І. Нащо ти її так сполохав? Кв.
Уплескатися, -щуся, -щешся, гл. Проболтаться. Гляди мені, чоловіче, не вплещись, як що до чого дійдеться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.