Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одзьобувати
один
одина
одинадцятеро
одинадцятий
одинадцятка
одинадцять
одинак
одиначка
одинець
одиниця
одинокий
одиноцтво
одинчик
одинюсінький
одичавіти
одібрати
одіва
одівання
одівати
одіватися
одівець
одіво
одіг..
одігати
одід..
одідичення
одідичити
одіж
одіжний
одіз..
одій..
одім..
одіння
одіп..
одір..
одіржини
одіс..
одіт..
одіти 2
одітний
одія
од'ї..
одк..
одл..
одм
одмінча
одн..
одна
однак
однакий
однако
однаковий
однаковісінький
однаковісінько
однаковість
однаково
одначе
одненький
однісінький
одніський
одно
однобарвний
однобожник
однобокий
одноборство
однобочка
одновілити
одновірець
одновірний
одновірство
одногніздки
одногодки
одноголосний
одноголосність
одноголосно
одногорбий
однодворець
однодворський
однодержавний
однодумець
однодумний
однодумність
одноє
одноженство
одноземець
однозор
однокінка
однокінний
однокопитий
однокрилий
однокровник
одноличній
однолітка
однолітній
одноліток
одноманітний
одноманітно
одномасний
одномовець
одноногий
одноножаний
одноокий
одноплемінний
однораз
одноразний
однорал
одноралля
одноральський
одноріг
однорілля
однорожок
однорук
однорукий
одноруч
одноручка
одноручний замок
односердне
односердя
односкладовий
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Гарячий, -а, -е. 1) Жаркій, горячій. Гарячий борщ. Гарячий комин. Рудч. Ск. II. 166. Умила личенько гарячою сльозою. Мет. 48. гарячого сіла за шкуру залити. Задать кому, причинить мученія. 2) Пылкій, вспыльчивый, горячій. Гарячий чоловік. 3) Разгорѣвшійся, вспотѣвшій. Воли пристали, — може ти їх водою напоїв гарячих? Рудч. Ск. II. 135. 4) гарячий час. Горячее время, недосугъ. 5) на гарячому вчинку. На мѣстѣ преступленія, по горячимъ слѣдамъ. Злапати на гарячому вчинку. Ном. № 7439.
Головеня, -няти, с. Головка. О. 1862. І. 72. В головеняті у дитини. О. 1862. I. 70.
Ґзунс, -су, м. = Глузд. Вона хоче роботу робить, та хазяйки з неї не буде, бо, ґзунсу нема. Уман. у.
За́пі́лка, -ки, ж. Передникъ. Желех.
Ле́да нескл. Всякій, кто-бы ни, что-бы ни (въ презрительномъ смыслѣ). леда-хто (леда-кого́, леда-кому)... Всякій, первый попавшійся. ле́да-що (ле́да-чого́)... Всякій пустякъ, всякая бездѣлица. ле́да-як. Какъ-нибудь, лишь-бы какъ, плохо. Желех. ле́да-біда. Негодяй, плохой человѣкъ. Шкода мене молодої, шкода мого стану, та як я ся леда-біді у руки достану. Гол. II. 779.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Напри́клад нар. Напримѣръ.
Чепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо играть. Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно. Рудч. Ск. І. 75.
Шпряха, -хи, ж. = шприх.
Нас спонсорують: