Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освідчатися

Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧАТИСЯ"
Дізрі́ти Cм. Дозирати. Вх. Лем. 410.
Доте́рти, -ся. Cм. дотирати, -ся.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив. Гол. II. 713.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Обзив, -ву, м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті. Новомоск. у.
Познівечувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и знівечити, но многихъ, или многое. Желех.
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Стеблина, -ни, ж. Одинъ стебель. Ум. стеблинка, стебли́ночка.
Умотати, -ся. Cм. умотувати, -ся.
Хлопство, -ва, с. Простой народъ, мужики, мужичье. Не нам, шляхто моя вірна, від хлопства втікати! К. Досв. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВІДЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.