Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освідчатися

Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧАТИСЯ"
Близенько, бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок. Kolb. І. 49.
Габцювати, -цюю, -єш, гл. Хватать. Хоть старого, хоть малого, то так габцюють. Аф. 352.
Живі́сінький, -а, -е. Совершенно живой.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять. Греб. 387.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Позаколихувати, -хую, -єш, гл. = позаколисувати.
Родючина, -ни, ж. Дикія плодовыя деревья. Харьк. г.
Роспинджений, -а, -е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва. К. ПС. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВІДЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.