Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обшиватися
обшивка
обшивчастий
обширь
обшити
обшкрябати
обшмагати
обшмалити
обшмарувати
обшматувати
обшморгати
обшморгнути
обшморгувати
обшпарити
обшпарювати
обшугати
обшугувати
обшугуватися
обшукати
обшукування
обшукувати
общипати
общипувати
общитити
общубрати
об'юшити
об'явити
об'явка
об'являти
об'являтися
об'язати
об'язувати
об'язуватися
об'якоритися
об'яснити
овад
овадний
овак
овалашити
овва!
овдовілий
овдовіти
оведян
овершки
овес
овесковий
овесок
овеча
овеченька
овечий
овечина
овечка
овечник
овийка
овід
овін
овіяти
оводень
оводня
овощ
овощевий
оврах
оврашковий
оврашок
овсина
овсище
овсі
овсім
овсюг
овсяний
овсяник
овсяниця
овсянка
овчарик
овчарь
овчина
огавний
огавно
огазнути
огана
оганятися
огарь
огвара
огень
огер
огида
огидити
огидіти
огидливий
огидливість
огидлий
огидлість
огидний
огидник
огидниця
огидність
огидно
огиднути
огинатися
огир
огірковий
огірок
огірочник
огірчище
оглабля
оглав
оглавець
оглас
огласити
оглашати
оглашатися
оглашенка
оглашенний
огледіти
огледітися
оглобельний
оглобля
оглух
оглухнути
оглухти
Гніздечко, -ка, с. 1) Ум. отъ гніздо. Галочки гніздечко в'ють. Мет. 134. 2) Коконъ. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. ЗОЮР. II. 37. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком. Ном. № 12535.
Ковбок, -бка, м. Болѣе толстая часть дерева, уже отрѣзанная отъ вершины. Шух. І. 88. 177. Ум. ко́вбчик. Вх. Зн. 26.
Ментре́житися, -жуся, -жишся, гл. Волноваться, бунтоваться. Оттоді то народ почав ментрежитись проти панів. Кіевск. у.
Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. Чуб. V. 1037. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. Кіев. г. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Г. Барв. 335. Наважили злі вороги утопити мою душу. Н. п. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. Рудч. Ск. І. 1. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». МВ. І. 43. 5)руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку. Кіев. г.
Націджувати, -джую, -єш, сов. в. націди́ти, -джу́, -диш, гл. Нацѣживать, нацѣдить.
Невідомо нар. Неизвѣстно.
Одім.. Cм. отъ відімкнути до відімщення.
Повідслужувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и відслужити, но во множествѣ.
Штрихувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом. 2) Класть штрихи при рисованіи.
Нас спонсорують: