Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осліп II
осліпити
осліпнути
осліпти
ослобонити
ослобонитися
ослоник
ослононько
ослуга
ослухатися
ослюк
осля
осмалити
осмалювати
осмалюватися
осмеркнути
осмеркнутися
осмикати
осмикувати
осмів
осмілити
осміляти
осмілятися
осміх
осміхатися
осміхнутися
осмішкуватися
осміювати
осмолити
осмолювати
осмутніти
оснач
осначка
оснівка
оснівний
оснівниця
оснівонька
основа
основина
основиця
основувати
особа
особе
особий
особистий
особистість
особисто
особітний
особливе
особливий
особне
особний
особно
особшаний
особше
осовище
осовіти
осовнь
осока
осокір
осокорина
осолода
осолоджувати
осолодіти
осолодуватий
осоння
осонь
осоромити
осоромитися
осоромляти
осоруга
осоружитися
осоружний
осот
осотий
оспалий
оспіх
осподарь
оставатися
оставити
оставлюк
оставляти
останній
останок
остаріти
остатися
остатній
остаток
остача
остеґа
остень
остербати
остербнути
остерегати
остерегатися
остивати
остивно
остигати
остиглувати
остигти
остилий
остинки
остистий
остити
ості
остобісіти
остовпеніти
остовпіти
остогидіти
остогидливий
остогиднути
остопранцюватіти
осторобитися
осторога
осторожність
осторонь
осточортіти
острах
острахнутися
острашка
Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6.
Близчитися, -чуся, -чишся, гл. Становиться ближе.
Заборони́ти, -ся. Cм. заборони́ти, -ся.
Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ліпота́, -ти, ж. Красота. Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм. Греб. 318. Далеко їй було до стародавньої ліпоти. К. ЧР. 99.
Навро́чити Cм. наврочувати.
Прачкун, -на, м. Помощникъ прачки, занимающійся катаньемъ и глаженьемъ бѣлья. Кіев. (Рк. Левиц.).
Семип'ядельний, семип'яденний, -а, -е. = семип'ядний. З семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441. І шаблюка, мов гадюка, й ратище-дрючина, й самопал семипяденний повис за плечима. Шевч. 250.
Скік II, ско́ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ. Да високі скоки в сороки. Р. Макс. То скоком, то боком. Ном. № 11849. На новий, рік прибавилось дня на заячий скік. Ном., стр. 12, № 513. 2) Танецъ. Ой гвалт, не до скоку! Грин. ІІІ. 159. Чаще во мн. ч. Всюди скоки та музики. ЗОЮР. І. 121. 3) мн. Ноги у зайца. Вх. Пч. ІІ. 6. 4) мн. Торчащіе изъ воды камни. Шух. І. 181. Пороги въ рѣкѣ. Шух. І. 81. Досвідчений керманич... зна.... всі скоки у воді, о які розбитися може дараба. Шух. І. 183.
Сміюн, -на, м. = смішко = сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. сміюнець.
Нас спонсорують: