Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку.
2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Війя, війя, с. Дышло у воловьяго воза. Один чумак занедужав, на війє схилився.
Ґо́нтя, го́нтя, -тя, с. = Ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита.
Жовтогру́дка, -ки, ж. пт. = жовтобрюх.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові.
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Понехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Пренебречь.
2) Испортить, попортить; причинить вредъ. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує. От падлючні діти — понехтували хлоп'я: як побили.
Проклін, -льону, м. Проклятіе. Проклін усім, хто пале, коле, ріже. Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклін у калюжі топить.
Утовш, утовшки, нар. Вт. толщину. Який вдовж, такий втовш.
Щаститися, -ти́ться, гл. безл. Благопріятствовать, удаваться. А крошку хоть як щаститься, усе добро на лихо стане.