Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осліп II
осліпити
осліпнути
осліпти
ослобонити
ослобонитися
ослоник
ослононько
ослуга
ослухатися
ослюк
осля
осмалити
осмалювати
осмалюватися
осмеркнути
осмеркнутися
осмикати
осмикувати
осмів
осмілити
осміляти
осмілятися
осміх
осміхатися
осміхнутися
осмішкуватися
осміювати
осмолити
осмолювати
осмутніти
оснач
осначка
оснівка
оснівний
оснівниця
оснівонька
основа
основина
основиця
основувати
особа
особе
особий
особистий
особистість
особисто
особітний
особливе
особливий
особне
особний
особно
особшаний
особше
осовище
осовіти
осовнь
осока
осокір
осокорина
осолода
осолоджувати
осолодіти
осолодуватий
осоння
осонь
осоромити
осоромитися
осоромляти
осоруга
осоружитися
осоружний
осот
осотий
оспалий
оспіх
осподарь
оставатися
оставити
оставлюк
оставляти
останній
останок
остаріти
остатися
остатній
остаток
остача
остеґа
остень
остербати
остербнути
остерегати
остерегатися
остивати
остивно
остигати
остиглувати
остигти
остилий
остинки
остистий
остити
ості
остобісіти
остовпеніти
остовпіти
остогидіти
остогидливий
остогиднути
остопранцюватіти
осторобитися
осторога
осторожність
осторонь
осточортіти
острах
острахнутися
острашка
Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Єв. Мр. І. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. ІІІ. 102. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой вона багато гордує. Н. п. Ум. багатенько.
Він мѣст. Онъ. Він старшенький. МВ. ІІ. 8. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44).
Задзє́кати, -каю, -єш, гл. Начать дзє́кати. Аф.
Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю. Стор. МПр. 147.
Наклопота́ти, -почу́, -чеш, гл.го́лову кому. Причинить заботы, хлопоты, надоѣсть приставаньями по всякимъ поводамъ. Не гудіте, голуби, не клопочіть голови, бо я вдова молода, наклопочу я й сама. Мет. 274. Ще ти голови моєї не наклопотала! Мир. Пов. II. 47.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Переплутувати, -тую, -єш, сов. в. переплутати, -таю, -єш, гл. Перепутывать, перепутать; оплесть, переплесть. 2) Спутывать, спутать, перемѣшать.
Поосушувати, -шую, -єш, гл. Осушить (во множествѣ).
Убрикнути, -кну, -неш, гл. Лягнуть. Бодай тебе курка вбрикнула. Шуточная брань. Ном. № 3249.
Шиб, -би, ж. Образъ, видъ, фигура. Вх. Зн. 82. Также и м. р.: шиб, бу. не таким ши́бом. Не такимъ манеромъ. Харьк. у.
Нас спонсорують: