Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя.
Купайлочко, -ка, м. Ум. отъ купайло.
Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати.
Обтісувати, -сую, -єш, сов. в. обтеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Обтесывать, обтесать.
Перепустити Cм. перепускати.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Реус, -са, м. = рева.
Рум'янок, -нку, м. Раст. a) Matricaria chamomylla. б) — песячий. Antherais cotula. в) — собачий. Maruta Cotula. Dec.
Фрас I, -су, м.
1) Раздраженіе, гнѣвъ. .
2) Утюгъ.