Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осліп II
осліпити
осліпнути
осліпти
ослобонити
ослобонитися
ослоник
ослононько
ослуга
ослухатися
ослюк
осля
осмалити
осмалювати
осмалюватися
осмеркнути
осмеркнутися
осмикати
осмикувати
осмів
осмілити
осміляти
осмілятися
осміх
осміхатися
осміхнутися
осмішкуватися
осміювати
осмолити
осмолювати
осмутніти
оснач
осначка
оснівка
оснівний
оснівниця
оснівонька
основа
основина
основиця
основувати
особа
особе
особий
особистий
особистість
особисто
особітний
особливе
особливий
особне
особний
особно
особшаний
особше
осовище
осовіти
осовнь
осока
осокір
осокорина
осолода
осолоджувати
осолодіти
осолодуватий
осоння
осонь
осоромити
осоромитися
осоромляти
осоруга
осоружитися
осоружний
осот
осотий
оспалий
оспіх
осподарь
оставатися
оставити
оставлюк
оставляти
останній
останок
остаріти
остатися
остатній
остаток
остача
остеґа
остень
остербати
остербнути
остерегати
остерегатися
остивати
остивно
остигати
остиглувати
остигти
остилий
остинки
остистий
остити
ості
остобісіти
остовпеніти
остовпіти
остогидіти
остогидливий
остогиднути
остопранцюватіти
осторобитися
осторога
осторожність
осторонь
осточортіти
острах
острахнутися
острашка
Буковинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буковина 1, 2. Шух. І. 177. Буковинка сі розвила. Шух. І. 197. 2) Жительница Буковины. Ум. буковиночка, буковинонька.
Викопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. викопатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Вырываться, выкапываться, выкопаться. 2) Управляться, управиться. І сметанки дай, і сиру дай, і молока.... їй Богу, вже не можу й викопатися. Подол. г.
Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік. Харьк. у.
Дощи́ще, -ща, м. Ув. отъ дощ.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Кролик, -ка, м. 1) = кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. Рудч. II. 12. 2) = крілик. Вх. Лем. 428.
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь. Вх. Зн. 44.
Сріберний, -а, -е. = срібний. Твій сріберний перстень. Гол. IV. 428.
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Нас спонсорують: