Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осліп II
осліпити
осліпнути
осліпти
ослобонити
ослобонитися
ослоник
ослононько
ослуга
ослухатися
ослюк
осля
осмалити
осмалювати
осмалюватися
осмеркнути
осмеркнутися
осмикати
осмикувати
осмів
осмілити
осміляти
осмілятися
осміх
осміхатися
осміхнутися
осмішкуватися
осміювати
осмолити
осмолювати
осмутніти
оснач
осначка
оснівка
оснівний
оснівниця
оснівонька
основа
основина
основиця
основувати
особа
особе
особий
особистий
особистість
особисто
особітний
особливе
особливий
особне
особний
особно
особшаний
особше
осовище
осовіти
осовнь
осока
осокір
осокорина
осолода
осолоджувати
осолодіти
осолодуватий
осоння
осонь
осоромити
осоромитися
осоромляти
осоруга
осоружитися
осоружний
осот
осотий
оспалий
оспіх
осподарь
оставатися
оставити
оставлюк
оставляти
останній
останок
остаріти
остатися
остатній
остаток
остача
остеґа
остень
остербати
остербнути
остерегати
остерегатися
остивати
остивно
остигати
остиглувати
остигти
остилий
остинки
остистий
остити
ості
остобісіти
остовпеніти
остовпіти
остогидіти
остогидливий
остогиднути
остопранцюватіти
осторобитися
осторога
осторожність
осторонь
осточортіти
острах
острахнутися
острашка
Дворя́н, -на́, м. = Дворянин. Люблю, мамо, дворянина.... казав дворян — любить буду. Грин. ІІІ. 656.
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Доли́ти, -ся. Cм. доливати, -ся.
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224. 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.
Зв'ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silvatica. Лв. 102.
Кома, -ми, ж. Запятая. Читайте од слова до слова: не минайте а ні титли, а ні тії коми. Шевч. 214.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. Шух. І. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. підметець.
Побанити, -ню, -ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Мнж. 121. Ложечки побаню. Мнж. 32. Горшки побаню. Г. Барв. 356. В роті побанити.
Похмуро нар. Угрюмо. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50.
Прихватити, -ся. Cм. прихвачувати, -ся.
Нас спонсорують: