Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осліп II
осліпити
осліпнути
осліпти
ослобонити
ослобонитися
ослоник
ослононько
ослуга
ослухатися
ослюк
осля
осмалити
осмалювати
осмалюватися
осмеркнути
осмеркнутися
осмикати
осмикувати
осмів
осмілити
осміляти
осмілятися
осміх
осміхатися
осміхнутися
осмішкуватися
осміювати
осмолити
осмолювати
осмутніти
оснач
осначка
оснівка
оснівний
оснівниця
оснівонька
основа
основина
основиця
основувати
особа
особе
особий
особистий
особистість
особисто
особітний
особливе
особливий
особне
особний
особно
особшаний
особше
осовище
осовіти
осовнь
осока
осокір
осокорина
осолода
осолоджувати
осолодіти
осолодуватий
осоння
осонь
осоромити
осоромитися
осоромляти
осоруга
осоружитися
осоружний
осот
осотий
оспалий
оспіх
осподарь
оставатися
оставити
оставлюк
оставляти
останній
останок
остаріти
остатися
остатній
остаток
остача
остеґа
остень
остербати
остербнути
остерегати
остерегатися
остивати
остивно
остигати
остиглувати
остигти
остилий
остинки
остистий
остити
ості
остобісіти
остовпеніти
остовпіти
остогидіти
остогидливий
остогиднути
остопранцюватіти
осторобитися
осторога
осторожність
осторонь
осточортіти
острах
острахнутися
острашка
Гнітисрака, -ки, об. Харьк. Упорный, несговорчивый человѣкъ. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно, знаю він такий (вона така) гнітисрака. Лебед. у.
Додо́му нар. Домой. Іде додому мій миленький. Мет. Прихожу я додому, — нема мого пана. Чуб. V. 1. Уже сонце на лану, я додому полену. Чуб. ІІІ. 248. Ум. Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Бал. 30. Кличе мати сина з коршми додомочку. Чуб. V. 33. Вони напасуться, водиці нап'ються і додомку притрясуться. Мил. 41.
Їда, -ди, ж. = їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. І. 213.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
Побачитися, -чуся, -чишся, гл. Увидѣться. Радіють, що побачились, говорять про все. Рудч. Ск. І. 206.
Попукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (во множествѣ). Варити, покіль ячмінь попукається.
Причірть въ выраж.: у причірть. Равно съ краями. Наливай у причірть. Лебед. у.. Cм. упричерть.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.
Нас спонсорують: