Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опарати
опарити
опарканити
опарканювати
опарканюватися
опарь
опарювати
опарюватися
опас
опасання
опасати
опасистий
опаска
опаскуджувати
опаскуджуватися
опасок
опасти
опасть
опасувати
опасуватися
опат
опатрати
опатський
опачина
опашки
опека
опекти
опентати
опеньгати
опеньгатися
опеньок
операч
оперед
оперезати
оперезатися
оперечитися
оперитися
оперіщити
опернатіти
опецок
опецькуватий
опецьок
опиватися
опилий
опилок
опинатися
опинитися
опинка
опириця
опирь I
опирь II
опиряка
опис
описати
описка
описковий
описовий
описувати
описуватися
опит
опитати
опитися
опитувати
опиус
опихати
опихатися
опияка
опівденний
опівдні
опівзати
опівзні
опівночі
опізнитися
опій
опійство
опіка
опікання
опікати
опікатися
опікун
опікунка
опір 1
опір 2
опірати I
опірати II
опіратися
опіром
опірці
опісля
опічок
опішілий
опішіти
опішний
опіяка
оплава
оплаканий
оплакати
оплакувати
оплатити
оплатки
оплать
оплачувати
оплачуватися
оплентати
опленути
оплеснути
оплести
оплета
оплетини
оплинути
оплін
опління
оплінь
опліт
оплітати
оплітатися
оплітка
опліч
опліччя
оплутати
Заплі́шувати 1, -шую, -єш, сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Чуб. VII. 403. Заплішив ніжку в ослоні. Конст. у. Запліши щабель у драбині, а то хитається. Харьк. у. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. «Та вже не що, становіться!» заплішив соцький. О. 1862. IX. 64. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Кремезли́вий и кремезни́й 1) Крѣпкій, здоровый. Не закутуй дитину, то вона буде кремезлива. Берд. у. Старины люде були кремезніші. Харьк. 2) Твердый, неуступчивый. Хазяїн був чоловік кремезний и норовливий. МВ. ІІ. 76.
Нава́льний, -а, -е. 1) Стремительный, порывистый. 2) — зіма́. Снѣжная зима. Лебед. и Н. Вол. у.
Обляпати, -ся. Cм. обляпувати, -ся.
Ошанування, -ня, с. Почтеніе. Моє вшанування, ясновельможний грапе! Рудч. Ск. II. 203.
Плетінка, -ки, ж. 1) Вязаная шерстяная рукавица, которая вкладывается въ кожаную. Лебед. у. 2) Свитая, сплетенная мѣдная проволока, употребляемая при украшеніи деревянныхъ издѣлій инкрустаціями и пр. Шух. І. 273, 280, 277. 3) Родъ вышивки. Шух. І. 155, 156.
Поголитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Полонина, -ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Шух. І. 184. Ой висока полонина з вітром говорила. Шух. І. 200. Ум. полонинка. Шух. І. 198. полони́ночка. ЕЗ. V. 229.
Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити. Чуб. V. 385.
Слонити, -ню, -ниш, гл. Сшивать двѣ половины штановъ въ ходу. Ще можна поправить штани, бо він ще їх не слотів. Лебед. у.
Нас спонсорують: