Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орчик

Орчик, -ка, м. = барок. Kolb. І. 67. Величається як порося на орчику — важничаетъ, чванится. Ном. № 2495.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЧИК"
Безсоромітно нар. Безстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. ѴІІІ. 23.
Весівка, -ки, ж. = веселка 1. Вх. Зн. 6.
Возоробня, -ні, ж. Сарай, въ которомъ дѣлаютъ возы. Міусск. окр.
Жали́ва, -ви, ж. Крапива, Urtica urens L, Urtica dioica L. Камен. у.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Листико́вий, -а, -е. Изъ листьевъ. Їхав козак морковий, коник бураковий, а шепочка з лопуха, кунтуш листиковий. Kolb. І. 144.
Нетерпій, -пія́, м. Нетерпѣніе. йому нетерпій. Ему невтерпежъ. Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, — і собі купе. Волч. у.
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Притовкмачити, -чу, -чиш, гл. = притовкти.
Шелепнути, -пну, -неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.