Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзив
обзиватися
обзирати
обзлачний
обзначити
обзнобити
обзолотити
обзори
оби
обиватель
обида
обидва
обидві
обидвоє
обиденкою
обиденний
обидень
обидний
обидник
обидниця
обидно
обиймиця
обийстя
обихвіст
обихідка
обихідчастий
обичай
обичайка
обичайний
обібрати
обігнати
обігнути
обіграти
обігріти
обід
обід 2
обідання
обідати
обіддя
обідець 1
обідець 2
обідительно
обідити
обідник
обіднити
обіднитися
обідній
обідніти
обідняшній
обідонько
обідранець
обідранка
обідрати
обіжати
обіждати
обіз
обізватися
обіздріти
обіздрітися
обізнавати
обізрітися
обіймання
обіймати
обійматися
обійми
обіймити
обіймище
обійняти
обійстя
обійти
обік
обікласти
обікрасти
обілляти
обіллятися
обіперти
обіпрати
обіпрясти
обіп'ясти
обірати
обірвати
обірка
обірник
обірок
обіруч
обіручки
обіручний
обісіти
обісмілитися
обісмілюватися
обіспати
обіссати
обіссатися
обісхнути
обіськати
обітерти
обітниця
обітріти
обітря
обітяти
обіхідка
обіхідливий
обіхідність
обіхідчастий
обіходити
обіходитися
обіцянка
обіцяти
обіцятися
обіч
обіщати
обіщатися
об'їдати
об'їдатися
об'їзд
об'їзджати
об'їздити
об'їздити 2
об'їманка
об'їсти
А́ґрис,-са, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Балабайка, -ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. І. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. балабаєчка.
Варакоба, -би, ж. Смута, мятежъ. Угор. Cм. ворохібня.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте. Ном. № 12085.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Кухоль, -хля, м. Глиняная, деревянная или металлическая кружка. Чуб. VII. 386. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Коло неї на лаві череп'яний кухоль з водою. Левиц. І. 75. Старі кухлі полив'яні, горілкою наливані. Щог. В. 4. Ум. кухлик, кухличок. Брагу кухликом тягли. Котл. Ен. На вікнах наставляно в кухликах квіток. Левиц. І. Та подай, Галю, та подай мені і кухличок, і відерце. Мет. 102.
Надпо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. надпоро́ти, -рю́, -реш, гл. Распарывать, распороть часть.
Переспати, -сплю́, -пиш, гл. 1) Проспать извѣстное время. От велика біда, що переспав козак одну ніч із ляхівкою. К. ЦН. 225. Зайшло ясне красне сонце нічку переспати. Млак. 88. 2) Сномъ избавиться отъ чего. Спи, сину, може переспиш (хворобу). Мир. ХРВ. 56.
Прокормити, -млю, -миш, гл. Прокормить.
Нас спонсорують: