Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Жерстя́нка, -ки, ж. Жестянка.
Кінчання, -ня, с. Окончаніе.
Паровина, -ни, ж. Жердь, шестъ. Палка.
Попідстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Подстричься (о многихъ).
Призвичаюватися, -чаююся, -єшся, сов. в. призвичаїтися, -чаюся, -їшся, гл. Привыкать, привыкнуть. До того, бач, треба призвичаїтись.
Приходящий, -щого, м. Захожій, гость. Скнарість така! І звичаю сього нема, щоб на столі хліб був на приходящого.
Служениця, -ці, ж. = служебка. Ой брате мій Андрієчку, найми собі служеницю.
Щавух, -ху, м. — заячий. Oxalis Acetosella L. Cм. щавель заячий.