Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзив
обзиватися
обзирати
обзлачний
обзначити
обзнобити
обзолотити
обзори
оби
обиватель
обида
обидва
обидві
обидвоє
обиденкою
обиденний
обидень
обидний
обидник
обидниця
обидно
обиймиця
обийстя
обихвіст
обихідка
обихідчастий
обичай
обичайка
обичайний
обібрати
обігнати
обігнути
обіграти
обігріти
обід
обід 2
обідання
обідати
обіддя
обідець 1
обідець 2
обідительно
обідити
обідник
обіднити
обіднитися
обідній
обідніти
обідняшній
обідонько
обідранець
обідранка
обідрати
обіжати
обіждати
обіз
обізватися
обіздріти
обіздрітися
обізнавати
обізрітися
обіймання
обіймати
обійматися
обійми
обіймити
обіймище
обійняти
обійстя
обійти
обік
обікласти
обікрасти
обілляти
обіллятися
обіперти
обіпрати
обіпрясти
обіп'ясти
обірати
обірвати
обірка
обірник
обірок
обіруч
обіручки
обіручний
обісіти
обісмілитися
обісмілюватися
обіспати
обіссати
обіссатися
обісхнути
обіськати
обітерти
обітниця
обітріти
обітря
обітяти
обіхідка
обіхідливий
обіхідність
обіхідчастий
обіходити
обіходитися
обіцянка
обіцяти
обіцятися
обіч
обіщати
обіщатися
об'їдати
об'їдатися
об'їзд
об'їзджати
об'їздити
об'їздити 2
об'їманка
об'їсти
Бутик, -ка, м. Ум. отъ бут.
Гололедиця, -ці, ж. = голощік. Вх. Зн. 11.
Дивце́, -ця́, с. Ум. отъ диво.
Журбовий, -а, -е. Печальный. Хиба ж се (сватання) журбова річ? Г. Барв. 312.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться. Вх. Зн. 19.
Зверете́нитися, -нюся, -нишся, гл. Закружиться, завертѣться. Таку ману пустив, шо я так на місці й зверететелась. Черк. у.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька. К. ЦН. 184.
Проростати, -та́ю, -єш, сов. в. прорости, -ту, -теш, гл. Прорастать, прорасти, начинать расти. Травка проростає вже. Н. Вол. у. Прорастать, прорасти сквозь что. Що мої реберечка травка проростає. Чуб. V. 662.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ. Чуб. VI. 359.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L. ЗЮЗО. І. 131.
Нас спонсорують: