Де́як нар. Кой-какъ. Торік ще деяк жили, а тепера й овсі без хліба зостанемось.
Дієписа́ння, -ня, с. = Дієпись.
Дові́чно нар. = Доочне.
Ду́бом нар. Дыбомъ. Дубом стає волос.
Замо́щувати, -щую, -єш, сов. в. замости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба позламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. 2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило.
Переганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. перегнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Перегонять, перегнать на другое мѣсто. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити, воронеє стадо да й переганяти.
2) Перегонять, перегнать (водку).
3) Надрывать, надорвать коня быстрой ѣздой.
4) Наново перепахивать, перепахать поле.
5) переганяти думки. Усиленно думать.
6) — на решето. Очищать, очистить решетомъ.
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає.
Поповзти, -зу, -зеш, гл. Поползти. Он гадюка поповзла.
Постерігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постерегтися, -жуся, -же́шся, гл.
1) Замѣчать, замѣтить. Так і не постереглись, як наїлись трутизни. Бреше, аж не постережеться.
2) Остерегаться, остеречься, поберечься. Говорили йому миряне, щоб він постерігся: щоб не ехав в лес і з чортом не стрівся. Він тоді став постерігатись.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.