Буйволя, -ляти, с. Буйволенокъ.
Кінний, -а, -е. Конный. Найменший брат піший піхотою за кінними братами уганяє. Дума. Покотились по базару кінні narodowi. Тут військо кіннеє валилось.
На́рвина, -ни, ж. Деревянная палка, которою удерживаютъ полозъ саней въ изогнутомъ положеніи при его приготовленіи.
Нахиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. нахилити, -лю́, -лиш, гл.
1) Наклонять, наклонить. Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш.
2) Склонять, склонить (кого къ чему). Не нахиляв (її) на свою стежку.
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Розлаштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = росташуватися. Ото розлаштувалася з своїм добром, що ніде й пройти.
Розрухати, -хаю, -єш, гл. Расшевелить.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба.
Схитнутися, -тнуся, -нешся, гл.
1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Кладочка схитнулась — сестриця втонула. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться.
2) Пошевельнуться, прійти въ движеніе, качнуться. Під тобою, селезню, вода не схитнеться.
Утикати I, -каю, -єш, сов. в. уткнути, -кну, -неш, гл.
1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув.
2) Только сов. в. — кого чим. Ткнуть. Мене неначе ножем уток.
