Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти.
Випроваджати, -джаю, -єш и випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Волосянки, -нок ж, мн. Штаны изъ овечьей шерсти.
Замика́ння, -ня, с. 1) Запираніе. 2) Заключеніе (въ тюрьму).
Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! З мене не великий книжник.
Пригорілий, -а, -е. Пригорѣлый. Вони пір'я пригоріле нюхали.
Притула, -ли, ж. 1) Сарай для скота или для иныхъ хозяйственныхъ надобностей подъ одной крышей съ хатой. 2) ? Въ шутливой пѣснѣ какъ эпитетъ любимой женщины. Де ж єс ми си забарила, ма мила притуло? Коли ж би ті цілювати, тогди ті не було.
Роздіти 2, -ся. Cм. роздівати, -ся.
Шмаркий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. То чоловік шмарки́й: куди йде — не гається.
