Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освятити
освячати
освячатися
освячувати
освячуватися
осе
оседок
осей
осел
оселедець
оселити
оселість
оселка
осельник
осельня
оселя
оселяний
оселяти
оселятися
осениця
осеніти
осенник
осердак
осердок
осердя
осередок
осередь
осет
осетар
осетер
осетник
осетрина
осика
осиковий
осина
осинити
осип
осипати
осипатися
осипка
осиротити
осиротитися
осиротілий
осиротіти
оситній
оситняг
осить 1
осить 2
осичаний
осичина
осичка
осище
осияти
осібне
осібний
осігди
осідати
осідатися
осідлати
осідлий
осікати
осікнути
осілий
осілість
осіло
осінній
осінщина
осінь
осітняг
осіянка
осіянський
осіяти
оскалити
оскалок
оскальнутися
оскаляти
оскалятися
оскард
оскаржити
оскаржувати
осквернити
оскверняти
осквернятися
оскипище
оскирдок
оскиритися
оскирятися
оскілок
осковзнутися
оскома
оскомелок
оскомистий
оскомити
оскомитися
оскорб
оскорбити
оскорбляти
оскорбнота
оскоромити
оскоромлювати
оскоромлюватися
оскорувати
оскребки
оскромаджувати
оскряк
оскубати
оскубатися
оскубувати
оскубуватися
осла
ослаба
ослабати
ославити
ославитися
ославлювати
ославляти
ослиця
осліджувати
ослін
осліп I
Жі́нчин, -на, -не. Женинъ, принадлежащій женѣ. Він в жінчиних мотнувсь патинках. Котл. Ен. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 177.
Зва́дка, -ки, ж. Ум. отъ звада.
Згальмува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Сбиться съ толку, свихнуться. Далі що йому робити? Зовсім згальмувався: як ні за що стало пити — гавкати нанявся. Грин. III. 661.
Здарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подарить, надавать подарковъ. Здарували йому на весіллі чотирі карбованці. Черк. у. Чорниці, які милостиві, здарували їй що мога. МВ. ІІ. 164.
Колихатися, -шу́ся, -шешся, [p]одн. в.[/p] колихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. Н. п. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться. 2) Качаться въ люлькѣ. 3) Качаться на качеляхъ.
Обважніти, -ні́ю, -єш, гл. Отяжелѣть. І ноги й руки так обважніли, що й лихо. Васильк. у.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Посупитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нахмуриться. 2) = похнюпитися. Ну, годі ж тобі, дочко, посупившись стояти. Шевч. 289.
Розмежовувати, -вую, -єш, сов. в. розмежувати, -жую, -єш, гл. Размежевывать, размежевать. По тім боці Самари пани розмежовують землі. Стор. II. 14.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш. Ном. № 8941.
Нас спонсорують: