Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освятити
освячати
освячатися
освячувати
освячуватися
осе
оседок
осей
осел
оселедець
оселити
оселість
оселка
осельник
осельня
оселя
оселяний
оселяти
оселятися
осениця
осеніти
осенник
осердак
осердок
осердя
осередок
осередь
осет
осетар
осетер
осетник
осетрина
осика
осиковий
осина
осинити
осип
осипати
осипатися
осипка
осиротити
осиротитися
осиротілий
осиротіти
оситній
оситняг
осить 1
осить 2
осичаний
осичина
осичка
осище
осияти
осібне
осібний
осігди
осідати
осідатися
осідлати
осідлий
осікати
осікнути
осілий
осілість
осіло
осінній
осінщина
осінь
осітняг
осіянка
осіянський
осіяти
оскалити
оскалок
оскальнутися
оскаляти
оскалятися
оскард
оскаржити
оскаржувати
осквернити
оскверняти
осквернятися
оскипище
оскирдок
оскиритися
оскирятися
оскілок
осковзнутися
оскома
оскомелок
оскомистий
оскомити
оскомитися
оскорб
оскорбити
оскорбляти
оскорбнота
оскоромити
оскоромлювати
оскоромлюватися
оскорувати
оскребки
оскромаджувати
оскряк
оскубати
оскубатися
оскубувати
оскубуватися
осла
ослаба
ослабати
ославити
ославитися
ославлювати
ославляти
ослиця
осліджувати
ослін
осліп I
Ветлина, -ни, ж. Раст. Salix vittelina. Вх. Пч. I. 12.
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon. Вх. Уг. 248.
Кучерь, -ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) кучері. Кудри. А твій кучеръ... остригли, і рости не хоче. Федьк. І. 31. Голова в кучерях, як у золотому вінку. К. ЧР. 104. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в'ється. Мет. 463. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Левиц. Пов. 183. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. Kolb. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. Kolb. І. 49. Шух. І. 128, 303. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки. Шух. І. 276.
Перемочувати, -чую, -єш, сов. в. перемочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Измачивать, измочить.
Потелижитися, -жуся, -жишся, гл. Побрести, потащиться. Потелижився у ліс. Полт. у.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Пущальний, -а, -е. Мясопустный.
Руйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разрушаться, уничтожаться, разоряться.  
Рум'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. МВ. ІІ. 156. Рум'яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).  
Упокорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами. К. ЦН. 175.
Нас спонсорують: