Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обпатрювати
обперти
обпивало
обпивати
обпиватися
обпинати
обпинатися
обпинка
обписати
обписувати
обпитати
обпити
обпірати I
обпірати II
обпіратися I
обпіратися II
обплескати
обплести
обпливати
обплітати
обплітатися
обплутати
обплутувати
обпльовувати
обплямити
обповзати
обповивати
обпоганити
обпоганювати
обпоганюватися
обпоїти
обполіскувати
обполіскуватися
обполоти
обполювати
обпоминати
обпоювати
обпрядати
обпухати
обп'ясти
обрабовувати
обрада
обрадіти
обрадованна
обрадонька
ображати
ображатися
образ
образа
образець
образити
образливий
образливість
образливо
образник
образок
обрамка
обрамовувати
обранити
обранка
обрання
обрати
обратися
обраховувати
обраховуватися
обрезклий
обректи
обренці
обрепатися
обрепіжити
обрепкатися
обрепшитися
обрив
обривання
обривати
обриватися
обривок
обрида
обридальний
обридати
обридливий
обридливість
обридливо
обридлий
обридний
обридник
обридно
обриднути
обрипати
обрипатися
обрис
обриштовувати
обрівняти
обрідити
обрідкуватий
обрідчастий
обріжка
обрізан
обрізанець
обрізати
обрізок
обрій
обрік
обріка
обрікати
обрікатися
обрікуватися
обрітення
оброба
обробити
обробка
обробляти
оброблятися
обродитися
оброслий
обростати
обрость
оброть
оброчник
оброчникувати
Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Чуб. ІІІ. 129. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Чуб. І. 120. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Відряжати, -жаю, -єш, сов. в. відрядити, -джу, -диш, гл. = виряжати, вирядити. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали. Чуб. Вхопила Ганна свою новішу свитину, побігла до шинкарки, заставила за карбованця і одрядила жида, що привіз сина. Левиц. І. 65. Пошлю послів десятків з п'ять і мушу дари одрядити. Котл. Ен.
Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Лукаш. 81. Дощ гурчить. МВ. ІІ. 187. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. Гол. IV. 438. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. Гн. І. 69. 4) О свиньѣ: имѣть случку. Угор.
Жа́йворінка, -ки и жа́йворінок, -нка, м. Жаворонокъ. Мнж. 172. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ном. № 14149. Ум. жа́йворіночок.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели. Шевч.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
Страшно нар. Страшно.
Тигр, -ра, м. Тигръ, Felis tigris. О. 1861. IX. 191.
Умати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає. Ном., стр. 281, № 82.
Нас спонсорують: