Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей.
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, — маячу, маячу. Нехай мене той забачить, що в полі маячить.
Мета́ль, -ля, м. Клинъ въ мельничномъ валу для поднятія песта, падающаго въ толчею.
Навпрачки́ нар. Напрямикъ, прямикомъ, прямо. Cм. навпростець.
Нахлюпувати, -пую, -єш, сов. в. нахлюпати, -паю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать.
Огорожа, -жі, ж. Ограда, плетень, заборъ. Огорожа кругом нова, витка, хазяйська.
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Пухкий, -а́, -е́ 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Земля пухка.
3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини.
Тринькати, -каю, -єш, гл.
1) Расточать, мотать, спускать деньги.
2) Картавить, нехорошо произносить.