Відпочивати, -ваю, -єш, сов. в. відпочити, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Тоді одпочинемо, як помремо. Ляжмо, сестро, одпочиньмо.
Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Пазолина, -ни, ж. = печина.
Перед 2, -ду, м. 1) Передъ, передняя часть, сторона. Не повертайся до їх передом, щоб не пізнали. Окунець-молодець, повернись передом — поговоримо з тобою. на пе́реді. Прежде всего. Так і нехай ваша річ напереді. 2) Передъ (сапога). Ой цок чобіток, а в переду дірка. 3) мн. переда. Полы полушубка. 4) Первенство, предпочтете, преимущество. Давати перед. 5) перед вести, водити. Предводительствовать, идти впереди; командовать. Тим я тебе, моя доню, рано не будила, що твій милий веде перед, щоб ти не тужила. Ум. передок, передочок. Ой то ж не хмара, то ж орда где, а Коваленко та передок веде. А в Київі на риночку дівочок таночок, молодая Бондарівна веде передочок.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Порозбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Порозбивали з горілкою бочки. Він би й губи й зуби усім порозбивав.
Принука, -ки, ж.
1) Принужденіе. Як не даси з прозьби, то даси з принуки.
2) Усиленная упрашиванія и понужденія при угощеніи гостей, считающіяся у крестьянъ обязательнымъ актомъ угощенія, а отсутствіе ихъ скупостью и невѣжливостью. Було що їсти й пити, тільки принуки не було.
Талановитий, -а, -е. Даровитый, способный, талантливый.
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси.
Уприсі нар. Вприсядку. Як піде уприсі танцювати.