Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Гарбузеня, -няти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. гарбузенятко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько.
Кап! I меж. Капъ! А в Улити сльози тільки кап, кап!.. Наче і всміхається вразький запорожець, а сльози в ложку тілько кап! Тут горілка кап, а там хап! (з кишені).
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Катівський, -а, -е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки.
Обтрощити, -щу, -щиш, гл. Обломать, поломать. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть як задивився на ведмедів, бісові циганчата і бублики обтрощили.
Обшивання, -ня, с. Обшиваніе.
Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая.
Повістити, -щу, -стиш, гл.
1) Разсказать. Де котрий пожартує, инший стам та свій смуток — жаль повістить.
2) Извѣстить. Пішли люде у слободу повісти́ти.
Уздіниця Cм. уздениця.
