Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купа

Купа, -пи, ж. 1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Шевч. 214. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять. ЗОЮР. І. 219. 2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Левиц. І. 9. Простували козаки невеличкими купами до Лубень. Стор. МПр. 60. 3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами. Стор. МПр. 66. 4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти). Ном. № 3750. 5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Макс. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. Стор. МПр. 60. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Чуб. І. 101. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. К. ЧР. 337. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Лукаш. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. МВ. І. 14. Чужі матері гуляють купочками. Мил. 193. Листи... перечитавши, у купочку склавши. Мет. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПА"
Вивершувати, -шую, -єш, сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл. 1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг. 2) Насыпать, насыпать выше краевъ. 3) Завершать, завершить, исполнить.
Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. Вх. Пч. II. 29. б) Verbascum thapsus. Лв. 102.
Гилити, -лю, -лиш, гл. 1) Подбивать мячъ гилкою. 2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу. Ив. 13. 3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє. Екатер. у. 4) Много набирать, накладывать и т. д. Лохв. у.
Гольце́м нар. = Гільцем. Покинула мене гольцем голого. Н. Вол. у.
Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель. Левиц. Пов. 150.
Напиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поважничать. 2) Накрасоваться, покрасоваться вдоволь.
Повалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повалиться, свалиться, упасть. Як брат пива да й напився, по конику повалився. Чуб. V. 433. У свого кума Хмельницького дорогого напитку напився, у його долі спать повалився. АД. II. 11. У ніженьки повалилась. Чуб. V. 910. А то я як черкну його ножем по горлу, то він так і поваливсь. ЗОЮР. І. 159.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати. Вх. Зн. 67.
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.