Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купа

Купа, -пи, ж. 1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Шевч. 214. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять. ЗОЮР. І. 219. 2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Левиц. І. 9. Простували козаки невеличкими купами до Лубень. Стор. МПр. 60. 3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами. Стор. МПр. 66. 4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти). Ном. № 3750. 5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Макс. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. Стор. МПр. 60. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Чуб. І. 101. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. К. ЧР. 337. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Лукаш. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. МВ. І. 14. Чужі матері гуляють купочками. Мил. 193. Листи... перечитавши, у купочку склавши. Мет. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПА"
Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Ном. № 5010. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Драг. 169. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу. Фр. Пр. 125.
Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Подомивати, -ва́ю, -єш, гл. Домыть (во множествѣ).
Пришкинтати, -таю, -єш, гл. = пришкандибати. Вх. Уг. 276.
Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. (Залюб.). Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. Мкр. Г. 39. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. К. Кр. 35. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. Гн. І. 68. 3) Сознательный.
Суята, -ти, ж. Затруднительное положеніе, безпокойство. Вх. Зн. 68.
Удавнитися, -нюся, -нишся, гл. Устарѣть. Була колись правда, та вдавнилась. Ном. № 6835.
Умірати, -раю, -єш, сов. в. умерти, умру, -реш, гл. Умирать, умереть. Коли емірати, то вмірати, — то все треба день оперяти. Ном. № 4268. Хто за віру умірає, той собі царсто заробляє. Ном. № 1. Щоб я вмер, коли неправду кажу. Ном. № 932. Хто вмер, той каятиметься, — такой хорошій солнечный день. Ном. № 603. вона вмерло — води! Она сильно, до смерти хочетъ воды. Харьк. у.
Уперти, -ся. Cм. упірати, -ся.
Хай нар. Пускай, пусть. Хай їй лиха година! Рудч. Ск. Хай же її Бог благословить, мою дитину. МВ. ІІ. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.