Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купа

Купа, -пи, ж. 1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Шевч. 214. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять. ЗОЮР. І. 219. 2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Левиц. І. 9. Простували козаки невеличкими купами до Лубень. Стор. МПр. 60. 3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами. Стор. МПр. 66. 4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти). Ном. № 3750. 5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Макс. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. Стор. МПр. 60. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Чуб. І. 101. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. К. ЧР. 337. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Лукаш. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. МВ. І. 14. Чужі матері гуляють купочками. Мил. 193. Листи... перечитавши, у купочку склавши. Мет. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПА"
Бенеберя, -рі, ж. = бенеря. Куди тебе бенеберя несе? Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.
Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. К. Кр. 17, 31. К. XII. 10. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства. К. XII. 39.
Забіжни́й, -а́, -е́. забіжне́ крило́ (у не́воді) Нижнее крыло невода. Вас. 187.
За́здро нар. Завидно. Н. Вол. у. Треба крам, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. 182.
Купалий, -а, -е. Красивый? На нашеї на вулиці все купалиї молодці. Ой нема, нема найкупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила. Чуб. III. 201.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. К. (О. 1861. II. 228). 2) Гуманность, человѣчность. Левиц. І. (Правда).
Ма́зка 1, -ки, ж. Металлическая сѣтка для защиты отъ пчелъ. Лохвиц. и Гадяц. у.
Обміняти, -ся. Cм. обмінювати, -ся.
Полестатися, -таюся, -єшся, гл. Поплестись. Як би потепліло, — полесталась би я по доріжці, а то зіма отся ізнудила та ізсушила мене. Черн. Губ. Вѣд. 1853, стр. 61.
Рострачувати, -чую, -єш, сов. в. ростра́тити, -чу, -тиш, гл. Растрачивать, растратить. Батьківщина ми з, нею не ростратили. Кв. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.