Вибіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. І напряла, і виткала, і вибілила полотно.
Змарніти, -ні́ю, -єш, гл. Исхудать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. : За довгий час змарнів, борода одросла.
Передняк, -ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. 2) Знатный, передовой человѣкъ.
Поприкриватися, -ваємося, -єтеся, гл. Прикрыться (о многихъ).
Посохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Поспѣшить.
Потайний, -а́, -е́ Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Тілько скажу подружжю потайному. Пошептом дає козакам потайний наказ. Потайний гріх ще й грішніщий. Потайна лихоманка.
Тиранський, -а, -е. Тиранскій.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.
Цілуватися, -луюся, -єшся, гл. Цѣловаться. З панами добре знаться, та не дай Бог цілуваться.
Шушун, -на, м. = шошон.
