Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куня

Куня, -ні́, ж. = куниця 4. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНЯ"
Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой. Славяносерб. у.
Доброхі́тний, -а, -е. Добровольный.
Крутай, -тая, м. Раст. Echinops Rirto L. ЗЮЗО. І. 121.
Округа, -ги, ж. Районъ, округъ, окрестность. Його земля у нашій окрузі. Харьк. у.
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
Раква, -ви, ж. Масляница, масленка. Шух. І. 307.
Розбуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбуркатися, -каюся, -єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.
Стрілити Cм. стріляти.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Цицак, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.