Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куня

Куня, -ні́, ж. = куниця 4. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНЯ"
Галанський, -а, -е. Голландскій. Стор. II. 160.
Замі́ття, -тя, с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш. Вх. Лем. 416.
Кращішати, -шаю, -єш, гл. = кращати.  
Москвофі́л, -ла, м. Сторонникъ великорусскаго языка въ Галиціи. Желех.
Напроси́ти, -ся. Cм. напрошувати, -ся.
Насолювати, -люю, -єш, сов. в. насолити, -лю́, -лиш, гл. Насаливать, насолить.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. II. 28.
Притупцьовувати, -вую, -єш, гл. Притопывать.
П'ятина, -ни, ж. Пятая часть. Желех.
Рантушок, -шка, м. Ум. отъ рантух.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.