Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куня

Куня, -ні́, ж. = куниця 4. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНЯ"
Бігання, -ня, с. Бѣганіе. І піднявсь був.... гомін, бігання, крик, галас. Кв.
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Жируха́ 2, -хи́, ж. = жерелуха.
Загуме́нок, -нку, м. = загумення.
Необмильний, -а, -е. = неомильний.
Переморгнутися Cм. переморгуватися.
Пожахачка, -ки, ж. Трусиха. Тільки часом Галя пожахнеться й пошептом питає: що ж як кава прийде? — Не прийде, — одказують їй усі. — А як вовк присуне? шепче знов Галя. — О пожахачко! МВ. ІІІ. 68.
Поросколупувати, -пую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Рєзка, -ки, ж. Родъ гуцульской орнаментики при украшеніи одежды, въ рѣзьбѣ. Шух. І. 128, 303.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.