Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куня

Куня, -ні́, ж. = куниця 4. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНЯ"
Граба́чка, -ки, ж. Работница, сгребающая сѣно или овесъ. Вх. Лем. 405.
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Леляк, -ка, м. Козодой, лилокъ. Радом. у.
Піддубок, -бка, м. = піддубень. Чуб. V. 1183.
Поколоситися, -шуся, -сишся, гл. Поколоситься. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась. Чуб. II. 7.
Понашукувати, -кую, -єш, гл. Выискать, найти (во множествѣ).
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Придибашка, -ки, ж. Приключеніе, происшествіе. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась — чи не лучилась тобі ізнову яка придибашка, що так довго не було. Рудч. Ск. II. 142.
Цмакати, -каю, -єш, гл. = цмо́кати. Сим. 3.
Шкваркотня, -ні, ж. Шипѣніе и трескъ кипящаго жира.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.