Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купець

Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп'ят і дівчаток купець О. 1861. IV. 147. Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. К. Г. Кв. XV. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем. Г. Барв. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПЕЦЬ"
Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться. Вх. Зн. 9.
Жморну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Швырнуть. Аби тобов під лаву жморнуло. Гол.
Замива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зами́ти, -мию, -єш, гл. Замывать, замыть.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Ма́ченько, -ка, с. ласк. отъ мак.
Неспокутуваний, -а, -е. Неотмолимый, неотмоленный; непокаянный.
Підманути, -ну́, -не́ш, гл. = підманити. Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела. Мил. 102.
Порозбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Мнж. 34. Порозбивали з горілкою бочки. ЗОЮР. І. 245. Він би й губи й зуби усім порозбивав. ЗОЮР. І. 95.
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Екатер. у. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного. Чуб. II. 543.
Упириця, -ці, ж. Женщина-упырь. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.