Балабаєчка, -ки, ж. Ум. отъ балабайка.
Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять.
Зжа́литися, -люся, -лишся, гл. Разжалобиться. Зжалився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче.
Копито, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Ум. копитце.
Лихолі́ття, -тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари.
Нестерпучий, -а, -е. Нестерпимый.
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл.
1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться».
2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися.
Сердечний, сердешний, -а, -е. 1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. 2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. 3) сердешне дерево = сердешник. 4) — шна трава. Раст. Orobus vermis L. Ум. сердешненький.
Тяжкий, -а, -е. 1) Тяжелый. Тяжке колесо. 2) Трудный. Тяжкі часи. 3) Сильный, большой, великій. Лихо тяжке. Тяжке нарікання. Ум. тяженький.
Чекман, -на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Cм. чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили.
