Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кунтуш

Кунтуш, -ша, м. Кунтушъ, верхняя мужская и женская одежда. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. Коли син женивсь козацький, доня любо бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягались. Мкр. Н. Гуляй душа без кунтуша, лиха прикупивши. Ном. № 12502. Єремія... був у багатому кунтуші. Стор. МПр. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНТУШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНТУШ"
Вільшина, -ни, ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.
Гендлювання, -ня, с. = гендель.
Додума́ти, -ся. Cм. Додумувати, -ся.
Конопляний, -а, -е. Конопляный. Залізний вовк, конопляний хвіст. (Голка). Заг. Ном. № 352.
Миту́тя, -ті, ж. ? Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дурне і дома, і тута). Ном. № 6311.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь. Ном. № 4656.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849. Милосердного гріхами прогнівляли. К. МБ. X. 3. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили. Чуб. V. 1024.
Простень, -ні, ж. Нитка на веретенѣ. Шух. І. 148. Вх. Зн. 55.
Розледачитися, -чуся, -чишся, гл. = розледачіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНТУШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.