Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ.
Випаляти, -ля́ю, -єш, гл. = випалювати.
Калина, -ни, ж. 1) Раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Ой у лузі на калині зозуля кувала. 2) Дѣвство, а также кровавый знакъ на сорочкѣ послѣ перваго совокупленія. Темного лугу калина, доброго батька дитина: хоть вона по ночах ходила, та калину при собі носили: купували купці — не продала, прохали хлопці — вона не дала, шовком ніженьки зв'язала, за всіх тому Іванку держала. калину ламати — въ свадебныхъ пѣсняхъ: терять дѣвство. калину стратити. Потерять дѣвственность. 3) Названіе вола или коровы темнокрасной масти. Ум. кали́нка, кали́нонька, кали́ночка. Зашуміла шабелька, як в лузі калинка. Ой у лузі калинойка, там дівчина походила, калинойку поломила. Зацвіла калинонька в лузі. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти. Ой припну я коня коло калиночки. Ла зацвіла калинонька к Роздву... У нашої Мар'юхни на подолі.
Кошара, -ри, ж. Сарай, загорода для овецъ. Чужо кошара овець не наплодить. Сімсот овець дам з кошари.
Мандебуряни́к, -ка, м. Хлѣбъ изъ муки и картофеля, называемаго мандебурка.
Писнути, -ну, -неш, гл. Писнуть. Ні писне, ні висне. Писнула дитина.
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
П'ятінка, -ки, ж. Ум. отъ п'ятниця.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. — ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. 3) Бранить, ругать. .
