Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка.
Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Грива́к, -ка́, м. Сизый голубъ, вяхирь, Columba palumbus.
Ґадзу́ля, -лі, ж. Навозный жукъ.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище.
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило.
Непотайний, -а́, -е́ Не скрытный, откровенный. Полилась їх розмова щира, непотайна.
Перч, -ча, м. Некастрированный козелъ.
Пуль! меж. Призывъ для индюшатъ, цыплятъ, гусятъ.
Розсішка, -ки, ж. Ум. отъ розсоха.
